Реклама

Дмитро Ємельченко, KSG Agro: Ми отримали рекордні показники врожайності за останні 10 років

Агрокомпанія KSG Agro обробляє с/г землі у Дніпропетровській та Харківській областях. Про здобутки року розповідає очільник напрямку рослинництва, директор з виробництва Дмитро Ємельченко.

Заступниця головного редактора

Яким був аграрний сезон для рослинництва компанії, і чим він відрізняється від інших?

— Цей сезон був по-своєму не простий. Погодні умови радували нас, бо достатньо було опадів, але також іноді заважали. Весняна посівна відтягнулася з традиційних квітня-травня, на травень-червень. В результаті закінчували сіяти соняшник 20 червня, що значно пізніше звичних термінів. Можна згадати цьогорічні гради, урагани, шквальні зливи під час збирання врожаю, внаслідок чого ми втратили частину ячменю. Але, водночас, завдяки достатній кількості опадів, ми отримали цього року рекордні результати за 10 останні років, як мінімум.

Які культури показали найвищий врожай?

— Унікальність цього року в тому, що, зазвичай, «стріляють» одні види культур: чи то озимі показують себе краще, чи ярові. Тобто, або озимі пшениця з ячменем дають урожай, а просапні «просідають», або навпаки. Цього ж року ми отримали гідний врожай озимих культур: урожайність пшениці та ячменю на рівні 4,6 т/га. Середня врожайність цих культур за останні 10 років склала 3,2 т/га. Соняшника зібрали понад 2,7 т/га. Це при тому, що середня врожайність за останні 10 років по холдингу склала близько 1,8 т/га. Кукурудзи ми отримали цього року 8,5 т/га. Це на тлі середнього показника 4 т/га.

Фактор погоди став запорукою успіху?

— Це вперше за 10 років опади нас так балували. Але фактор погоди займає в результаті нашої роботи частку не більше 20−25%. Решта — це правильність підбору технологій. Під кожну ситуацію необхідно правильно підібрати технологію та виконати її якісно та в необхідні терміни. Це і є запорукою успіху, якщо ви правильно підготувалися, і пристосувалися до погодних умов, що склалися. Це дуже важливо. Грубо кажучи, якщо посуху ми бачимо майже завжди, то ми й відповідно маємо підібрати оптимальні технології, з невеликими витратами, щоб вийти на мінімальну собівартість, не очікуючи колосальних результатів. Якщо ж ми бачимо унікально сприятливі погодні умови, то, відповідно, ми теж повинні підлаштувати технологію, операції, щоб максимально отримати з цих умов зиск, результат. Я вважаю, ми цього року повністю виконали це завдання.

фото: пресслужба KSG Agro

Тобто ви перебудовуєтеся на ходу?

— Однозначно. Традиційно бізнес-план ми закладаємо, виходячи із середніх показників за останні 10 років. Умови у нас посушливі, важкі, тож, зазвичай, маємо скромні результати. Тому ми і витратну частину повинні планувати, виходячи з цього, а не орієнтуючись на рекордні 6−8 т/га. А якщо ми бачимо, що сприятливі умови складаються, ми включаємо додаткові фактори в технології, в систему добрив, обираємо систему захисту дорожче, додаткові продукти можемо застосувати. Тому що бачимо потенціал, є заради чого, ми бачимо, що ми виправдаємо те, що ми додатково вкладемо. Отже ми йдемо на це. Якщо ми, припустимо, одну культивацію традиційно використовуємо в передпосівну, то цього року ми дві культивації робили, проводили додаткову обробку фунгіцидами тощо.

Як пристосовуєте агрономічні технології до дедалі частіших посушливих умов?

— Ми розуміємо, що минувший дощовий рік не повинен нас розслаблювати і вводити в ілюзії. Треба зважати на нашу статистику за останні 10 років. А вона свідчить про зовсім іншу кількість опадів, зовсім інші умови. Тому цей рік унікальний, але ми розуміємо, що він буває раз на десяток років, отже на нього не орієнтуємося, це було б помилкою.

Щодо технологій, то при посіві ми йдемо у бік зменшення норми висіву як у просапних культурах, так і в зернових, щоб рослини не конкурували за вологу. Якщо ми раніше соняшник сіяли, припустимо, 68 000 штук на гектар, то сьогодні ми сіємо 56−58 тис. Кукурудзу сіяли 70 000 штук/га, а зараз 56−60 тис./га. Пшеницю сіяли раніше, це маю на увазі 10 років тому, по 5,5−6 млн. штук/га, зараз — 4,5млн. штук/га.

Читайте також: Поставки CIF, FOB та CPT: як формуються ціни на зерно?

А які сорти посушливі підбираєте?

— Щодо зернових культур, пшениці, ячменю, ми тримаємо пропорцію 60/40, тобто 60% - це насіння вітчизняної селекції, а решта — імпортні. Цього року дуже добре показала себе імпортна селекція — це їхній рік, бо достатнє зволоження. Імпортне насіння отримало хоч невелику, але надбавку, порівняно з вітчизняними сортами, у 2−3 центнери на гектар.

Які нові культури запроваджуєте?

— Хочемо розширити сівозміну. Плануємо збільшувати площу ріпаку, наскільки можна, за сприятливих погодних умов, і вводимо у сівозміну горох. Ми у свій час від гороху відмовилися, а зараз до нього повертаємося. Вже заклали насінник зимуючого гороху, сербської селекції «Мороз» 53 га, і навесні закладатимемо 80 гектарів ярового гороху, теж імпортної селекції. Коли отримаємо насіння, то будемо вже своїм насінням сіяти товарні посіви. Тобто, у нас стратегія, щоб вийти як мінімум на 1000 га гороху, і 1000 га ріпаку. Першочергове їхнє значення в тому, щоб були попередники для озимих культур, для пшениці насамперед.

Ріпак, враховуючи, що ми його прибираємо у червні, дозволяє до середини вересня підготувати досить добре ґрунт, і найголовніше, накопичити достатньо вологи. Відповідно, ми сіємо в першу чергу пшеницю, отримуємо хороші сходи, і вона гарантовано встигає розкущитися. Цього року у нас пшениця, за ріпаковим попередником, дала від 500 до 1000 кілограмів на гектар прибавки, у порівнянні з тією, що сіяли по соняшнику.

фото: agrotimes.ua

Як у вашій компанії поставилися до різкого подорожчання добрив? Чи заощаджували восени, чи зменшуватимете внесення добрив навесні?

— Про зменшення внесення добрив навіть мови не може бути, бо результат цьогорічного врожаю показав, що якщо хочемо отримати гарні показники, то треба вкладати в агрохімію. Єдине, що ми постаралися нівелювати всі ці ризики щодо підвищення цін: купили добрива на старті подорожчання. Придбали 150 тонн безводного аміаку, 1000 тонн КАС, 100 тонн сульфату амонію під ріпак. Посіяли всю пшеницю з сульфоаммофосом, а це 500 тонн.

На весну маємо вже і безводний аміак, і КАС. Ми вже розуміємо, що в нашому регіоні ефективніші добрива у рідкій формі. Тому ми працюємо в основному з КАС і безводним аміаком, і на старті замість гранульованих добрив ми переходимо цієї весни на РКД. Для цього переобладнаємо наші сівалки, використовуючи їх не під суцільне внесення рідких комплексних добрив, а у рядок — точково та економічно.

Читайте також: Олександр Буюклі: Кооператив «ПУСК» буде рухатись в бік портової перевалки зерна

Чи плануєте змінити структуру сівозміни, саме через подорожчання добрив, палива?

— Через особливості нашого регіону маємо скорочену сівозміну: це пшениця, соняшник, і кукурудза. Тобто трипільна сівозміна. Як вже йшлося, ми переходимо зараз на культуру горох. Її ідея, її сенс, не є бізнесовим. Нехай ми отримаємо, зрозуміло, що не збиток, але 20−30% рентабельності. Але ми розуміємо, що в нас буде попередник під озимі культури, на яких ми отримаємо надбавку. Так ми її й окупимо.

А як ви ставитеся до технології ноу-тіл?

— Суперечливе ставлення. Я її не відкидаю, я думаю, що до цього треба йти, але лише дуже грамотно, оглядаючись на помилки інших. Швидше за все, для нас це може бути не ноу-тіл, а міні-тіл. Та переходити на цю технологію потрібно за низки певних умов. Перше — це чисті від бур’янів поля. Другий фактор — потрібно мати техніку на нову технологію. Завтра просто так я не перейду на міні-тіл, я повинен мати певну наявність знарядь праці, зокрема, сівалки специфічні. Зараз чимало варіантів, потрібно просто обрати, яким шляхом піти.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама