Картопляна «посівна». Чи будемо з «другим хлібом»?

Рання посадка, і тільки «на краплі»

За даними Української асоціації виробників картоплі (УАВК), посадка картоплі у сезоні-2020 стартувала в перших числах березня синхронно на Херсонщині, Волині, Донбасі та Чернігівщині. Зміни клімату спонукали виробників до раннього сезону: ґрунт не промерз через рекордно теплу зиму та була надія «захопити» вологу.

Звичайно, маркетингові плани у виробників різні. Одні бажають отримати супер-ранню картоплю, інші - літню, класифікується овоч і за видами споживання — продовольчий, технічний тощо. Від мети вирощування залежать і строки посадки. То ж першими вийшли в поле картоплярі, які спеціалізуються на вирощуванні ранньої картоплі.

«Посадка на початку березня — це не так рано, як залякували охочих вийти в поле експерти. Піонери тішили себе надією, що потраплять під перші весняні дощі, які дадуть старт появі сходів і нормальному формуванню бульб під кущем. Проте не пощастило, і бульби пролежали під землею без поливу більше місяця, що не найкращим чином на них позначилося», — повідомили в УАВК.

На травневі свята картоплю буде садить переважно населення, для своїх потреб. Вирощування картоплі на промисловій основі вимагає ранніх строків, щоб вийти на ринок у червні, коли споживач не бажає купляти овочі старого врожаю, а молода картопля затребувана у значних обсягах.

«Холодно, вітер, та ми садимо картоплю. Дощів поки не було, чекаємо їх, розраховуючи на прогноз», — розповідає Денис Стаценко, директор ТОВ «Поліська картопляна компанія» у Чернігівській області. Його компанія спеціалізується на вирощуванні картоплі під виробництво чіпсів та більшість площ утримує на зрошенні.

Посадка картоплі у "Поліській картопляній компанії", Чернігівська область. фото: Денис Стаценко

Зіновія Єлінська, агроном-консультант, яка супроводжує групу виробників картоплі на півдні розповідає: «Рятує тільки крапельне зрошення, бо посуха страшна. Через брак вологи ускладнюється підготовка до посадки літньої картоплі - є складнощі з посівом сидератів. Населення буде садити картоплю на травневі свята, та без вологи, тепла та поживних речовин, бульби будуть просто „сидіти“ у грунті».

В «Поліській картопляній компанії» цьогоріч інвестують у полив, це головний напрямок розвитку. «Ми вкладаємося у зрошення, воно в нас і раніше було. Та збільшуємо частку крапельного поливу, інтенсифікуємось. Збільшили посівні площі, і, відповідно, крапельне зрошення. В компанії 140 га картоплі „на краплі“ цього року, решта — на дощуванні», — повідомив Денис Стаценко.

В УАВК радять терміново завершувати посадку. «Гідрометеоцентр обіцяє на вихідних дощі, які триватимуть першу декаду травня. Далі може розпочатися засуха. Хто відклав посадку картоплі на травнені свята, може не потрапити в поле, а потім залишиться і без природного поливу, і без врожаю. Варто змінювати стереотипи і підлаштовуватися під зміни клімату», — вважають у профільній асоціації.

Зміни клімату спонукали виробників картоплі до раннього сезону. Київська обл, Броварський район, сходи картоплі. фото: УАВК

Насіння: карантин, хвороби, високі ціни

Додав «нервів» виробникам, що не поспішали з закупівлею насіннєвої картоплі, карантин. За даними УАВК, доставляли імпортований посадковий матеріал високих репродукцій в Україну з запізненням на тиждень-півтора через проблеми з логістикою.

«УАВК бере активну участь в онлайн-нарадах при аграрному підрозділі МЕРТУ, тож могли оперативно інформувати виробників та озвучувати уряду їхні проблеми, серед яких робота ринків. Переважна більшість магазинів, що реалізують посадковий матеріал домогосподарствам, розташована на їхній території - до УАВК почастішали запитання з регіонів із проханням продати «кілька мішків картоплі на посадку», — повідомляють в Асоціації виробників картоплі.

Аграрії роблять вибір між закордонную і українською селекцією, зважаючи на гаманець. Ігор Дидів, доцент кафедри плодоовочівництва Львівського національного аграрного університету розповів: «Під промислові посадки картоплі аграрії обирають частіше голандські та німецькі сорти. Наприклад, сорт Арізона дає врожайність до 1000 ц/га, сорт Коломбо — 700−900 ц/га. Вітчизняні сорти показують врожайність близько 400 ц/га, їх обирають малі фермери через нижчі ціни. Імпортний насіннєвий матеріал еліта коштує близько 50 грн/кг, а третя-четверта репродукція на наших ринках 8−10 грн/кг. Місяць назад ціни на українському ринку були вищі - 12−18 грн/кг за 3−4 репродукцію, до речі, остання реалізується без документального підтвердження. Закордонна селекція вся працює на in vitro, звідси якість, але і набагато вища ціна».

Читайте також: Перша суниця: як розпочався сезон в Україні

В «Поліській картопляній компанії» з поставками насінневої картоплі впорались вчасно, незважаючи на карантинні обмеження. «Так, трохи довелось почекати, важко було знайти машини. Але представники компаній, які нас супроводжують, спрацювали на відмінно, якість посадкового матеріалу гарна. Завезли два сорта еліти. Ми вирощуємо картоплю під чіпси. Наш основний сорт Опал (Opal), з яким ми постійно працюємо. Також в нас контракт з PepsiCo, у них свій сорт ВР 808 (VR808), вони нам дали еліту», — розповідає Денис Стаценко.

За його словами, посадковий матеріал минулого року в Україні був неякісним. На Чернігівщині стояла посуха, і на картоплі залишилось багато сухої гнилі, південь і захід навпаки заливало дощами — там інші хвороби.

«Купляємо еліту і вирощуємо першу репродукцію для посадки на полях. Минулого року картоплю на насіння не поливали, цьогоріч будемо. Тому що по насінневій картоплі, по-перше, не отримали нормального врожаю, по-друге, якість знизилась через наявність сухої гнилі», — ділиться досвідом Денис Стаценко.

Насіннєва картопля, навіть імпортна, з першої репродукціїї може бути з паршею, іншими патогенами в допустимих межах. «В групі фермерів на Херсонщині, з якою я працюю, весь посадковий матеріал було перевірено лабораторією, виявлені переважно фомоз, фузаріоз, чорна парша. Виходячи з аналізів, було підібрано оптимальні протруйники», — розповіла Зіновія Єлінська.

За її словами, перелік можливих захворювань насіннєвої картоплі залежить від регіону. Там де важкі ґрунти — там домінує чорна парша, багато бактеріозів там, де був надлишок опадів, на залитих полях прогресувала парша.

Зіновія Єлінська, агроном-консультант, супроводжує групу виробників картоплі на півдні. фото: Зіновія Єлінська

Читайте також: Приборкати невразливого: методи контролю ваточника сирійського

Правильне застосування добрив на картоплі дає надбавку врожаю 20−30%. «Краще, коли є обробка насіннєвих бульб добривами і позакореневе живлення, в два етапи. 22−27% - це приріст урожайності, коли зроблено тільки позакореневе живлення, а якщо воно було і при обробці насіннєвої картоплі, то сумарний ефект може сягати до 35% приросту врожаю», — розповів Ігорь Дидів.

Шкідники прокинулись

Картопля асоціюється з нападами колорадського жука, та насправді, є шкідники, боротися з якими набагато складніше. Безморозна зима та травневе потепління змушують аграріїв бути на варті.

«Шкідники цього сезону будуть всі. Виліт вже розпочався, тепла погода близько. Кліщі зявилися ще узимку — з потеплінням їх побільшає. Тля та трипс вийшли із зимівлі. Картопляні міль і совки — те, що буде актуально. Колорадський жук — то найменша біда. Дуже небезпечною є картопляна міль, особливо, коли шкідник потрапив до зон зберігання картоплі, його важко зупинити. Можуть бути також клопи. Такої теплої зими за свої 20 років роботи в агросекторі, не пам’ятаю», — прогнозує Зіновія Єлінська.

В «Поліській картопляній компанії» навали шкідників не бояться. «Думаю, що вони вже є. Шкідників цьогоріч буде більше. Картопля завжди потребує багато обробок ЗЗР, думаю, впораємося. Зазвичай ми проводимо 8−12 обробок за сезон, так будемо і в поточному сезоні. По картоплі працюємо агрохімікатами превентивно, а не по факту хвороб та шкідників», — впевней в успіху Денис Стаценко.

Завжди прибуткова?

Щодо прибутковості картоплі, думки експертів та фермерів не збігаються. Багато фермерів відмовляються від вирощування картоплі. Прибутковість овочу часто залежить від регіону та природних умов. Проте попит на «другий хліб» завжди стабільний.

«Порівняно з іншими овочевими, на бульбу стабільний попит, він є і буде. Картоплю садять і приватний сектор, і фермери, вона себе окуповує», — вважає ігор Дидів. «Ми тільки розвиваємось, бачимо перспективу, проблем зі збутом нема, з нами співпрацюють всі виробники чіпсів», — свідчить Денис Стаценко.

Між тим у сезоні-2020 з картопляного ринку пішов крупний гравець — агрохолдинг АТК, що мав під картоплею із року в рік понад 800 га, потужні інноваційні сховища місткістю 44 тис. т, та один із трьох наявних в Україні заводів із доробки картоплі, що продавалася під ТМ «Фреш-ко». Подібне рішення агрохолдингу можна пояснити неперспективністю українського картоплярства. «Суттєво скоротив виробничі площі агрохолдинг Continental Farmers Group із минулорічних 2400 га до 1700 га. Цей „люфт“ буде надолужено картоплярами-новачками, що вперше розширили виробничі площі з 5 та 10 га до 100 га. Але сподіватись, що вони виростять якісну продукцію в перший рік роботи, не варто. Крім того, українці зробили акцент на розширенні площ під ранньою картоплю, а середні та пізні сорти залишилися минулорічних межах», — вважає Оксана Руженкова.

Читайте також: ОТГ в умовах земельного ринку та коронавірусу — Іван Фурсенко

Невирішеним залишається питання засилля на українському ринку російської та білоруської картоплі. «Наприкінці зими-весною, незважаючи на карантин, в Україну було завезено під виглядом столової картоплі насіннєву без належних перевірок Фітосанітарною службою України. Галузь картоплярства в цих державах вважається пріоритетною та дотується урядом, що дозволяє імпортерам серйозно демпінгувати і знищувати вітчизняне професійне картоплярство», — піднімають проблему в УАВК.