Озима пшениця. Сіяти пізно не буває

В умовах зміни клімату в Україні озима пшениця все частіше демонструє високі показники при пізній сівбі. Подібний підхід дійсно набуває популярності, проте обирають його господарства, які прискіпливо дотримуються технологій.

Заступниця головного редактора

В поточному сезоні аграрії зволікали із посівом озимої пшениці через посуху. В окремих районах дощів не було більше двох місяців. Нещодавно ситуація вирівнялась, в ґрунті з’явилася волога.

-Станом на 15 жовтня вологозабезпечення грунтів на більшій території України є достатнім для отримання сходів озимої пшениці. Винятком являються Харківська, Луганська та Донецька області, де у 20-тисантиметровому шарі грунту досі спостерігається дефіцит вологи. В решті регіонів запаси достатні для посівної, місцями навіть надмірні. За прогнозами, у східній частині України очікують до 10 мм опадів, в центрі – 20-30 мм у найближчі 10 днів, - розповіла Тетяна Адаменко, очільниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру.

З 17-го жовтня в Україні почалося похолодання. Денна температура на більшості території опустилась до 7-9 °C тепла, на заході навіть до 3-7 °C. Нічна температура знизилась до 0-4 °C. Такий температурний режим утримається найближчі 7-10 днів, а після 25-го жовтня можливе потепління.

Протягом останніх днів третьої декади вересня та протягом першої декади жовтня майже на всій території країни пройшли дощі різної інтенсивності. Так, за інформацією наукових установ НААН, на переважній території Харківської області кількість опадів становила 3-9 мм, у південній та східній частинах області випало  9-17 мм, на території північних та західних районів цієї області дощу не було зовсім. У Херсонській області кількість опадів на південно-західній території становила понад 40 мм, а на решті області – 7-26 мм, у Київській області випало 13,6 мм опадів за норми для першої декади жовтня 18 мм, у Дніпропетровській -6-10 мм, у Житомирській області протягом останнього місяця випало 35-52 мм, у Львівській – 16 мм.

Мінуси обертаються плюсами

 

-Пізні строки посіву озимої пшениці мають ряд своїх переваг у порівнянні із ранніми чи оптимальними. Навіть цього сезону ми спостерігали  на полях ситуації, коли в умовах дефіциту вологи ранні посіви страждали і не розвивалися як слід. Сюди можна додати і негативний вплив факторів абіотичного походження. Перша осіння зелень пшениці приваблює сисних шкідників, багато з яких є переносниками вірусних захворювань. Також раннім посівам дошкуляють бур’яни, що конкурують за поживні речовини та вологу. В свою чергу пшеницю пізніх термінів сівби майже не їдять шкідники, адже більшість із них гинуть до моменту появи сходів. Виняток становлять хлібна жужелиця і підгризаюча совка. Менше мороки і з бур’янами. А отже, не потрібно додатково витрачатися на пестициди, - вважає незалежний експерт із агрономії, кандидат біологічних наук, Олександр Гончаров.

Читайте також: Між горохом та нутом. Куди рухається ринок бобових?

Як показує практика, відтермінування строків посіву озимої пшениці зовсім не дорівнює зниженню показників урожайності. «У 2015 році в Україні також спостерігалися посушливі умови протягом літньо-осіннього періоду, через що озиму пшеницю сіяли пізно. Проте, подальші погодні умови склалися таким чином, що аграрії отримали хороший урожай», - зауважив агроном із розвитку технологій компанії Agrinos, Дмитро Породзинський.

-Пізні посіви практикуються не тільки там, де мало вологи. Озиму пшеницю сіють і в жовтні, і в листопаді. В окремих господарствах є відпрацьовані технології пізнього посіву, проте погодні ризики лишаються. Світовий досвід пізніх посівів цікавий, та, вважаю,  це розраховано не на будь-якого фермера, а на технологічні господарства, де чітко виконуються вимоги до обробітку ґрунту та живлення, - впевнена Вікторія Олійник, агрохімік-ґрунтознавець компанії «Астарта».

Коли часу обмаль

 

За умов пізньої сівби, озима пшениця має менше часу для активного розвитку та ситуацію можна скорегувати. Почати слід ще з обробітку ґрунту.

-В Україні ще не зібрана кукурудза, місцями соняшник, тож якщо ці культури заплановані в якості попередників озимої пшениці, слід приділити особливу увагу обробітку грунту. Універсальна рекомендація – це максимально подрібнити органіку та не глибоко її заробити. Це дасть змогу попередити негативний вплив на сходи пшениці органічних кислот, що утворюються в результаті гниття пожнивних залишків. Слушним може бути і застосування біодеструкторів. Єдине, слід враховувати, що більшість видів целюлозолітиків знижують свою активність при падінні температури грунту нижче +5 °C. Хоча зими останніх років були досить помірними і грунтова мікрофлора продовжувала працювати і після завершення активного осіннього сезону, – нагадує Дмитро Породзинський.

Посів озимої пшениці по кукурудзі часто загрожує фузаріозом, на який хворіють і кукурудза, і пшениця. «Кукурудза – не дуже гарний попередник для пшениці через фузаріоз. Вона ж лишає багато рослинних решток.  Глибока заробка призводить до значних втрат вологи. Поверхневий обробіток грунту сушить менше, але треба добре подрібнити органіку. No-till - це кращий варіант для пізньої сівби озимої пшениці після кукурудзи. Така ж стратегія і для сівби по сорго та соняшнику», - вважає Олександр Гончаров.

Читайте також: Зміни клімату впливають на активність шкідників. Чого остерігатися на вашому полі?

- В більшості наших господарств цьогоріч пшеницю сіяли по сої, вклалися в оптимальні строки. В Полтавській області, після збору попередників, підготовка ґрунту під озиму пшеницю була дуже складною, місцями навіть неможливою через відсутність дощів і, як результат, занадто ущільнений грунт. Зупинялися, чекали дощів, і потім сіяли в короткі строки. Та в цілому посівна озимих в 2020 році не мала ніяких особливих проблем. В усіх регіонах налагодилась ситуація з дощами, тож на більшості полів ми вже отримали сходи. Лише в деяких агрофірмах західного регіону ми маємо пізній посів пшениці, - розповідає Вікторія Олійник.

На чому зекономити?

Підбір сортів озимої пшениці – це той випадок, коли увагу можна звернути на вітчизняну селекцію.  Це бюджетний і виправданий варіант.

-Сорти озимої пшениці, що призначені для пізніх строків сівби мають добре реагувати на скорочення тривалості світлового дня та інтенсивно розвиватися за умов пониження температури. При роботі із вітчизняною селекцією рекомендується збільшувати норму висіву до 5-6 млн/га. Закордонна селекція в таких умовах висівається нормою 4-4,5 млн/га . Під час підготовки насіння доцільним є використання біостимуляторів, що містять амінокислоти – наприклад,  Агрінос Б. Його складові оптимізують стартове живлення проростків та забезпечують  отримання більш рівномірних сходів, - рекомендує Дмитро Породзинський.

Вікторія Олійник вважає: «Біостимулятори при пізньому посіві озимої пшениці використовувати доцільно, але, якщо вони дійсно якісні. Якщо господарство дотримується балансу по основному живленню та приділяє належної уваги обробітку ґрунту, то і біостимулятори обов’язково спрацюють». 

Основне живлення

 

-Дуже важливо подбати про фосфорно-калійне живлення ще на етапі сівби. Цієї весни ми спостерігали, як аграрії були змушені пересівати озимину. Особливо страждали поля під які не вносилися складні добрива. Коренева система пшениці була надто слабкою і просто не могла спожити ту невелику кількість вологи та поживи, що були у ґрунті. Працювати треба на те, щоб у рослин сформувалася потужна коренева система та розвинувся власний імунітет, - нагадує Олександр Гончаров.

Схожої думки дотримується Ольга Капітанська,  кандидат біологічних наук: «Стресостійкість - ось що важливо для озимої пшениці пізніх строків сівби за будь-якого погодного сценарію. Мова йде про оптимальне поєднання макро- і мікроелементів, які слід у першу чергу внести у грунт, а потім провести корегуюче підживлення позакоренево».

Читайте також: Дмитро Скорняков: Краще залишитися не на найліпшій землі, але з гарною командою



Працюємо по листку

 

За помірних погодних умов навіть пізні посіви часто досягають фази 3-4 листка, що по суті є початком кущення та періодом утворення вторинної кореневої системи.  Чому важливо підтримати рослини у цей період?

-В умовах пізньої осені температура ґрунту опускається нижче +10 °C. При цьому знижується природна  здатність кореневої системи споживати фосфор із ґрунту та падає інтенсивність фотосинтезу. В результаті коренева система розвивається слабко, а листок не в змозі продукувати достатню кількість цукрів для забезпечення оптимальних кондицій для входження у зиму. На додачу рослина закладає нижчий потенціал урожаю, - вважає Дмитро Породзинський.

На його думку, по досягненню фази 2-4 листків доцільною є листова обробка сумішшю біостимулятора  Агрінос Б та фосфорного мікродобрива Сайліф Гель ПАУЕР.

-За рахунок дії амінокислот Агрінос Б посилює фотосинтетичну здатність рослин та покращує утворення цукрів. А завдяки роботі глюкозаміну та хітозану прискорюється транспорт цукрів до кореневої системи та покращується перерозподіл вологи – це ключова заслуга Агрінос Б  в осінній період.

В свою чергу Сайліф Гель ПАУЕР має високий вміст доступного фосфору, що активно проникає у рослину  через листову пластину. Добриво працює на розбудову кореневої системи та сприяє акумуляції резервів. Завдяки комплексному впливу обох препаратів підвищується здатність рослин до кущення та покращуються кондиції перед входом у зиму.

Отже, умови, які склалися в Україні, сприяють пізній сівбі озимої пшениці. Досвід свідчить, що озимі краще використовують вологу, ніж ярові, а пізній посів озимих часто ефективніший за посів ярових у оптимальні строки.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама