Реклама

Підтримка фермерів. На що беруть гранти плодоовочівники на Півдні України?

Виробники овочів та фруктів  протягом року отримали суттєві гранти від проекту UHBDP. Першочергово фермери використали їх на малу техніку, обладнання для переробки. У планах проекту на майбутнє – активна підтримка ветеранського агробізнесу.

Заступниця головного редактора

Зміни клімату, споживацьких смаків та виклики пандемії корегують до кращого роботу грантових проектів. Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP не став виключенням, у фокусі - потреби фермерів.

Погода та пандемія кидають виклик

 

Дмитро Ніколаєв, менеджер UHBDP розповів про останні зміни напрямків підтримки виробників. Перший фактор, який примусив плодоовочівників працювати по-новому — це карантинні заходи.

«Повернемося до 2020 року і проаналізуємо ті причини, які викликали появу нових інструментів, сервісів, які проект запровадить вже цього року. В березні 2020 року наше життя дуже суттєво змінилося, ми зіштовхнулися з таким поняттям як пандемія, COVID-19. Ті обмеження, які запровадили інші держави, ті обмеження, які запровадив український уряд, дуже суттєво вплинуло на всі сектори економіки, і на наших клієнтів, які вирощують плодоовочеву продукцію. Ця ситуація спричинила перебої в постачанні товарів та послуг, зупинку багатьох підприємств, закриття бізнесів. Якщо беремо ті, які пов’язані з плодовоовочевою продукцію, хочу нагадати, що сектор ресторанів, готелів, кафе — досить суттєво відчув ці обмеження. Багато людей перейшли на роботу поза офісом, змінили свій спосіб життя, почали знову готувати їжу вдома. Споживачі почали більш звертати увагу на такі речі, як корисні продукти, почали купувати те, що стимулює та підтримуєь імунітет, і ті, які можуть зберігатись. Відповідно, плодовоовочевий бізнес почав змінювати свої підходи. Почалися скорочення, проблеми з людськими ресурсами, проблеми з попитом, який снизився внаслідок скорочення персоналу на підприємствах», — згадує Дмитро Ніколаєв.

Дмитро Ніколаєв, менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва  та Олександра Гармаш, менеджерка з міжпроектних програм UHBDP. фото: facebook UHBDP

Другий фактор, якій суттєво вплинув на роботу південних фермерів — погодні умови. Багато проблем було в Одеській області через посуху, коли клієнти проєкту майже повністю втрачали врожай. Цього року спостерігаємо іншу ситуацію, занадто дощову погоду, що також не сприяє вирощуванню овочів та фруктів.

- Важливо, що 84% наших клієнтів відмічали, що погодні умови суттєво впливали на їх бізнес. 43% вказували, що карантин, і карантинні обмеження, дуже суттєво вплинули на реалізацію продукції, — розповів Дмитро Ніколаєв.

Погода та пандемія змусили замислитися, а що необхідно запропонувати виробникам плодовоовочевої продукції, щоб допомогти їм.

Фермери обирають техніку

 

фото: facebook UHBDP

Механізація сільськогосподарського виробництва та започаткування переробки овочів та фруктів — це основні запити від фермерів щодо грантів. Олександра Гармаш, менеджерка з міжпроектних програм UHBDP, розповідає про приклади грантоотримання:

— Якщо говорити про те, що було яскраве, цікаве, приємне — це ідеї, які розробляли наші фермери, і яке обладнання вони впроваджували. Не буде відкриттям, якщо я скажу, що фермерам потрібен трактор. У невеличких сільських, фермерських господарств на механізацію або не вистачає грошей, або не вистачає коштів на покриття кредитів. Все, що стосується механізації - це трактори, навісне обладнання та обладання для посадки, для обрізання рослинних залишків і картоплекопачі, невеличкі комбайни — все це затребуване плодоовочівниками і напряму пов’язано із збільшенням врожайності і продуктивності. Зменшуються втрати, і за цим стоїть зниження вартості продукції, наші фермери і фермерки можуть конкурувати з середнім і великим бізнесом на ринку плодоовочів. Це такий великий перший напрям, куди спрямовуються гранти.

Читайте також: Андрій Кошиль: У сегменті сільськогосподарських земель попит значно перевищує пропозицію

Родина Калініних з Миколаївської області розпочинали медову справу як хобі, яке з часом переросло у бізнес. «Медоносів не вистачає, домінує соняшник, а споживачі бажають широкого асортименту. Тому за бізнес-планом наші пасіки мають кочувати. Завантажувати вулики вручну — це займало дуже багато часу і не завжди можна було знайти робочі руки. На кошти гранту ми придбали навантажувач, і процес неймовірно полегшився і прискорився, — розповідає Катерина Калініна, ТОВ «ОТК», ТМ «Медова фабрика».

Екологічну складову виробництва вважають за важливе у кооперативі з вирощування малини, що знаходиться у Запорізькій області. «Остання грантова програма, в якій ми приймали участь, допомогла придбати трактор, навісне обладнання і обладнання для обрізання рослинних залишків. Ми не будемо тепер їх спалювати і забруднювати навколишнє середовище, а будемо корчувати ці залишки. Дякуючи проекту ми маємо змогу впроваджувати технології механізованої обробки. Ягідний бізнес дуже затратний щодо трудових ресурсів, дуже багато необхідно долучати робочих рук, але на жаль відбувається міграція молоді з села», — каже Ольга Мізина, СОК «Макартет».

Другий напрям, який активно вибирали клієнти і клієнтки UHBDP — це обладнання з переробки, адже це стосується доданої вартості. «Обладнання з переробки — це перш за все сушильне обладнання не тільки для фруктів і ягід, а й для трав, овочів. Це нові ніші, які досить активно починають займати невеликі виробники на півдні України. Якщо подивитися на інші напрямки, то також користуються попитом прилади на сонячній енергії, інші засоби які економлять електроенергію», — розповідає Олександра Гармаш.

Близько 12 гектарів винограду вирощує у Одеській області фермерка Тетяна Шмаглюченко, ПВКП «ВІН`C». Господарство вже давно користується грантовими коштами, на які свого часу було придбане холодильне обладнання. У планах — сушка винограду.

«Намагаємося бути максимально технологічними. Запровадили підземне зрошення на глибині 40 сантиметрів, це значно економить воду. Експериментуємо з органічним захистом винограду. У планах тримаємо сушіння пастили та родзинок — саме грант від UHBDP дасть таку можливість, щоб більше продавати продукції», — ділиться досвідом грантоотримання Тетяна Шмаглюченко.

Читайте також: Законопроект №5600: чи готові аграрії платити вдвічі більше або ж сховаються у тіні?

Продовжує бути затребуваним у фермерів холодильне обладнання, та тепер частіше у вигляді мобільних споруд.

— Якщо раніше було звично чути запити від клієнтів на обладнання, яке встановлюється в приміщенні, то наразі починають відвойовувати свою нішу транспортні засоби з обладнанням, яке охолоджує ягоди. Наші фермерські господарства, які активно знаходяться в онлайн, вже активно спілкуються зі своїми кінцевими споживачами без посередників. Вони свою охолоджену ягоду доставляють до своїх клієнтів, і таким чином суттєво знижуються витрати. Наведу цифру, яка приголомшує. Фермерське господарство, яке придбало обладнання з охолодженням, очікує не втратити 10 тон ягоди в цьому році. В минулих роках вони не могли вчасно продати полуницю, і вона псувалась, — каже Олександра Гармаш.

Кооперативи: новий закон на заваді?

 

фото: facebook UHBDP

Оскільки проект надає консультаційну допомогу фермерам щодо законодавства, то тут чекали свої складнощі. Дві ніші, які виявилися слабкою стороною сільського господарства, це реєстрування кооперативів і реєстрація сімейних фермерських господарств на четвертій групі оподаткування.

«Минулого року було прийнято закон, якій мав покращувати роботу кооперативів. Дійсно, сам закон на це орієнтований, але люди на місцях, які займаються операційною діяльністю, не дуже орієнтуються, як працювати в нових умовах. Наприклад, в одній області, виробникам казали: «По старому закону, якщо ви хотіли зареєструвати сільськогосподарське обслуговуюче господарство, ми не можемо цього зробити, оскільки закон втратив чинність». Добре, реєструють кооператив, доходять до реєстратора, він каже: «Не можу вас зареєструвати як кооператив, давайте шукати інші коди» Тобто, ми за новим законом допомагаємо реєструвати, але на моменті реєстратора гальмується. Поки в Держстаті не з’явиться нового коду, будемо реєструвати сільськогосподарські кооперативі - як «інші юридичні особи». Це ситуація однієї області. В іншій області протилежна ситуація, кажуть: «Коду не має, тоді будемо вас реєструвати за старим законом, будете сільськогосподарський обслуговуючий кооператив», — ділиться досвідом Олександра Гармаш.

В результаті недосконалого законодавства виникає ситуація, коли люди або не реєструють бізнес, або реєструють підприємства з обмеженою відповідальністю. А кооперативи і сімейні фермерські господарства — зареєструвати на практиці набагато складніше.

Читайте також: Степове тваринництво: як виробляють мармурове м'ясо та розводять сайгаків

Ольга Мізіна на сьогодні є головою сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, але до цього вів довгий шлях у десять років. «Ми об'єднали свої зусилля ще в 2011 році. До цього кожен господарював сам по собі, вирощували овочі, і начебто все було добре. Одного разу один із засновників нашого кооперативу прийшов до нас с пропозицією об'єднати свої зусилля. І фінансові і трудові. Сказав — що є така культура як малина. З того все і почалось, м посадили перший гектар малини. Поступово ми збільшували нашу ділянку і асортимент ягід. Робили споживчій кошик під наших клієнтів. Зараз у нас майже 7 гектарів ягід. Є площа з закритим і відкритим ґрунтом. Складаються такі погодні умови, що фермер має переходити до закритого ґрунту. Нас заливають дощі, для нас це неприємно, і не характерно для нашої місцевості», — згадує Ольга Мізина.

За останній рік за допомогою проекту на півдні України було зареєстровано близько 10−12 нових кооперативів, але їх могло бути майже вдвічі більше.

— Самому фермеру важко. Важко звертатися до фінансових структур, долучати їх, банківських установи, кредитні. Ми об'єднавши свої зусилля, офіційно зареєстрували кооператив. Що нам дає офіційна реєстрація? Вона дає змогу працювати в безготівковому режимі, офіційно оформлювати сезонних робітників, яких треба багато, дає впевненість в собі, що ти вже не просто фермер — ти кооператив, якій об'єднав зусилля, робітників і можемо видати продукт", — впевнена Ольга Мізина.

Ще раз про гранти

 

фото: facebook UHBDP

Зважаючи на вищеназвані проблеми фермерів проект розробив нові програми фінансової підтримки для малого і середнього бізнесу. Також продовжили ті програми, які працювали в 2016—2019 роках. «Перша програма яку було продовжено — це програма «Інвестиційних зустрічних грантів». Друга - програма «Малих грантів», яка спрямована на впровадження технологій, дружніх до навколишнього середовища.

Екологія — це окрема тема. Хоча біологізація землеробства вже є незаперечним трендом, малі фермери не завжди акцентують увагу на екологічності виробництва. «Ми розуміємо, що наші клієнти дуже скептично ставляться до екологічних технологій. І завдання цієї програми — показати ефект від впровадження технологій, дружніх до наколишнього середовища, альтернативних джерел енергії та ресурсозберігаючих технологій», -відзначив Дмитро Ніколаєв.

В проєкті створили окремо абсолютно нову програму, яка називається «Відновлення після Covid-19». Ця програма спрямована на три категорії клієнтів. Перша категорія — це групи виробників, з якими UHBDP вже працював протягом останніх 2−3 років. Також в рамках цієї програми проект почав працювати з абсолютно новим сегментом — це групи ветеранів АТО.

Ветеранський агробізнес має такі ж потреби у техніці, як і інші фермери. «Якщо говорити про те, що ветерани та члени їх сімей обирають, це стандартний набір: трактор, обладнання для переробки. Є запит на побудову тепличного бізнесу, який допомагає спіймати двох зайців відразу: уникнути негативних наслідків від змін умов клімату, та виходити на ринок з дуже ранньою продукцією, та дуже пізньою», — розповідає Олександра Гармаш.

Кооперативи та інші підприємства, якщо поглянути на роботу проекту, починаючи з 2015 року, то можемо сказати, що майже 2 800 малих і середніх виробників відчули фінансову підтримку у вигляді грантів та різних фінансових стимулів на загальну суму близко 50 мільйонів гривень. «До 31 березня 2022 року, а це кінцева дата роботи проекту, ми додатково підтримаємо наших клієнтів на суму близько 20 мільйонів гривень», — повідомив Дмитро Ніколаєв.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама