Ріпак озимий: сіємо, укорінюємо, підживлюємо

В останні роки зростає інтерес аграріїв до ріпаку озимого. Чим це обумовлено та які нюанси посівної кампанії слід врахувати, розбираємося далі.

Заступниця головного редактора

Ріпак озимий сьогодні є інвестиційно привабливою культурою для аграріїв. Його площі щороку зростають, незважаючи на складну технологію вирощування. За даними державної статистики, посівні площі ріпаку озимого в Україні зросли з 415 тис. га у 2016 році до 1296 тис. га у поточному. В серпні стартує ріпакова посівна кампанія.

«Площі в нас ростуть, у Європі залюбки купляють наш ріпак, бо там падає виробництво культури, а споживання лишилося на тому ж рівні. Попри те маємо значну різницю між посівними та площами збору ріпаку. Останні дві посівні проходили у важких умовах, спостерігався дефіцит вологи. Та поки що фактор ціни є визначальним щодо рішення про посів ріпаку у порівнянні з погодою. Разом з цим зростають вимоги до технології вирощування ріпаку, а саме щодо живлення, використання регуляторів росту, підготовки рослин до перезимівлі», — наголошує Олена Нероба, менеджер з розвитку Maxigrain. Схожі думки висловлює аналітик Agritel Олексій Єрьомін: «Ріпак багатьом господарствам приносить перші гроші в сезоні. В останні роки ціна на нього становить в середньому близько 400 доларів за тонну, і є привабливою для агровиробників».

 

Агрохолдинги збільшують площі ріпаку

 

Про майбутнє розширення площ під ріпаком свідчать і виробничі плани агрохолдингів. «Ріпаку озимого плануємо сіяти під урожай 2021 року близько 3,8 тис. га. Площі зростуть, порівняно з минулорічними, оскільки з економічної точки зору культура досить цікава. Наразі, ми відпрацьовуємо технологію та навчаємо агрономів. Астарта — компанія, що направлена на цукровиробництво, а отже маємо значні площі буряків цукрових, з якими не доцільно поєднувати ріпак у сівозміні. Тому й сіємо ріпак у підприємствах холдингу, які найбільш віддалені від цукрових заводів та не задіяні у вирощуванні буряків», — розповіла Вікторія Олійник, агрохімік-ґрунтознавець компанії «Астарта».

Читайте також: Втрачені озимі: чому уряд гальмує початок компенсації за загиблі посіви

Прес-служба KSG Agro повідомила у коментарі Agravery: «У 2020 р. ми зібрали озимого ріпаку на площі 1644 га. Для порівняння: у 2019 р. цей показник складав 1454 га. У планах посівів цього року поки що не зрозуміла остаточна цифра, оскільки рішення буде прийняте після збирання озимих. В основному середня цифра по ріпаку в господарствах знаходиться в межах 1500 га — це середній показник посівів цієї культури». У компанії Контінентал Фармерз Груп повідомили, що у 2019 році ріпак зібрали з 28,3 тис. га, в 2020 — площа до збору — 33,8 тис. га.

 

Сіємо більше, а збираємо менше?

 

Згідно з прогнозом валовий урожай озимого ріпаку в Україні 2020 року може скласти 2,9 млн т (23,2 ц/га), що на 9,17% менше, ніж у 2019 р, — стверджує Марія Колесник, заступниця директора «ProAgro Group».

Чому ж так відбувається, що сіємо все більше, а збираємо менше? Найпоширенішою проблемою аграрії називають погодні умови.

Михайло Лазаренко, СФГ «Прогрес», що на Одещині розповідає: «Сіяли торік у вересні, але на превеликий жаль 1000 га ріпаку не зійшло. А ті площі, на яких культура вижила, сформували далеко не ті урожаї, які ми звикли збирати. Ріпак на „розкосах“ дав 25 ц/га».

Сергій Рибалко, ФГ «Аделаїда», що на Херсонщині також незадоволений якістю поточного врожаю: «Ріпак на зрошенні дає 25 ц/га, на суходолі - всього 10 ц/га. Основна причина — це заморозки. Також незрозумілі причини низької олійності ріпаку».

Дещо інша ситуація у ТОВ «Світанок» Херсонської області, де посіяли під урожай поточного року більше 400 тис. га. Головний агроном господарства Олександр Пушний розповідає: «Посіви гарно перезимували, трохи повітряна засуха була. Захворювання не дошкуляли, ми вчасно проводили обробіток. Урожай не дуже великий, бо отримуємо дрібне насіння. Ріпак на зрошенні пішов у зиму у гіршому стані, тому що насоси не працювали. На богарі збираємо вже по 34 ц/га, а на зрошенні лише 32 ц/га. Та в цілому ситуація непогана».

Цікавим є досвід саме аграріїв з південних регіонів, бо за статистикою, вони входять до основних виробників ріпаку в країні. Одещина є лідером: під урожай поточного року тут було засіяно 190 тис. га.

Не звинувачуйте лише погоду

 

За свідченнями аграріїв, головне для ріпаку — гарна перезимівля. Робота над цим починається з посіву. Як йшлося вище, посівна нерідко проходить в умовах дефіциту вологи. Та чи завжди винна лише погода? Експерти стверджують, що певні агроприйоми є дієвою силою у боротьбі за воду.

Станом на поточну дату, 16 липня, найбільш сприятливі умови для сівби ріпаку щодо вологи склалися на крайньому Заході та Сході. Начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру, Тетяна Адаменко прогнозує: «Настала „маківка“ літа. Протягом 16−21 липня дощі очікуються у Харківській, Луганській, Сумській областях. Там випадуть опади від 10 до 30 мм, що становитиме майже декадну норму. Відбудуться опади і у західних областях, зокрема на Волині, Львівщині, Закарпатті та Івано-Франківщині. На решті території України прогнозується або суха погода, або незначні дощі, що є нормальним явищем для вказаного періоду».

Хоча в липні стовпчики термометрів на півдні сягали рекордних 40 градусів, що неминуче призводило до втрат вологи, ріпак сіяти все одно будуть, адже попередніх літніх дощів було достатньо, особливо якщо робити все для збереження отриманого. «Не можу сказати, що все погано з вологою, навіть на півдні. Опади були, місцями і по 50 мм випадало. Головна задача полягає в тому, щоб воду втримати. Хто не вміє цього робити, то за вирощування ріпаку краще не братися», — впевнений Олександр Гончаров, незалежний експерт з агрономії.

-Щодо забезпечення вологою, я солідарний з аграріями, що без неї сходи ріпаку отримати не вдасться. Але питання в чому? Як попередити втрати. Зазвичай, всі сподіваються лише на одне — дощ. Так і потрібно робити. Опади — це головне джерело вологи, але є ще агроприйоми, які можна застосувати на випередження, щоб отриману воду зберегти, — наголошує Дмитро Породзинський, агроном із розвитку технологій компанії Agrinos.

За словами Олександра Гончарова, для збереження вологи краще залишити рештки попередника на поверхні ґрунту: «Якщо рослинні рештки крупні, сівалка їх не заминає. Тоді сіємо на 3 см, і виходить якісно. Якщо залишків не має - теж можна працювати. Найгірший варіант — коли зверху намішано 5−6 тон соломи, і поганий контакт насіння із ґрунтом».

-Пожнивні рештки намагаємося максимально вивезти з поля. Минулого року переорали частину площ через плужну підошву. Стерню зазвичай перебиваємо. Ріпак гарно сіяти по гороху чи після озимих. На попереднє місце культура повертається через два-три роки. Та іноді змушені сіяти і по кукурудзі - от це складно. Цьогоріч спробуємо сіяти по ранньостиглій сої, — ділиться планами Олександр Пушний.

Для гарної перезимівлі ріпаку Олександр Гончаров рекомендує забезпечити при посіві ідеальну відстань між рослинами, щоб уникнути внутрішньовидової конкуренції. Висіяний з невеликою нормою ріпак гарно розкладається на полі і тоді можна обійтися без ретардантів. Якщо ж посів густий і нерівномірний, то необхідні регулятори росту.

 

Правило трьох вісімок

 

фото: abload.de

 

Коли сходи ріпаку отримано, то постає наступне завдання, щоб культура увійшла в зиму підготовленою. Тут працює правило «трьох вісімок». Це умовні цифри, але вони досить точно ілюструють практичну задачу агронома в підготовці культури до зимівлі. Перша вісімка — це товщина центрального кореня, що має складати мінімум 8 мм. Друга вісімка — довжина кореня в сантиметрах. Третя вісімка — це оптимальна кількість листків. Перші два показники стосуються кореня в цілому.

«Корінь — це основа всього. Так само, як будівництво споруди починається з фундаменту, закладка врожаю будь-якої культури базується на розвитку кореневої системи», — вважає Дмитро Породзинський. Корінь ріпаку — це ключ до того, щоб культура змогла перезимувати і сформувати урожай.

Читайте також: Не платити двічі: як уникнути фальсифікату насіння та агрохімії?

 

Ріпак не знає міри в азоті

 

При роботі із вегетуючою культурою в першу чергу необхідно забезпечити її базові потреби у живленні. Зазвичай виділяють декілька ключових елементів, зокрема азот, фосфор, калій та сірка. Серед мікроелементів варто вказати бор. Розглянемо деякі із них.

-В осінній період варто обмежити надходження азоту в нітратній формі. Це пов’язано із тим, що дана форма споживається пасивним шляхом із потоком води, що неминуче призводить до надмірного росту листового апарату. Як наслідок, збільшується ризик вимерзання культури. До того ж нітрати пригнічують стартовий розвиток кореню, — застерігає Дмитро Породзинський.

-Перевагу слід віддати амонійній формі азоту. Остання споживається кореневою системою активно, тобто за потреби. Тому вона є більш безпечною для культури та ощадною для гаманця аграрія, адже амоній не вимивається із ґрунту, — вважає експерт.

 

Сірка для олійності

 

Чому сірка критично важлива для ріпаку? Тому що дана культура відноситься до олійних. А для того, щоб сформувалася олія, потрібні три ключових амінокислоти (цистин, цистеїн та метионін), до складу яких входить сірка.

Ключове правило для ріпаку — це співвідношення азоту до сірки. Зазвичай воно має становити 5:1. «Калькуляцію провести досить просто. Для формування 3 т урожаю ріпак споживає 200 кг азоту. Відповідно, для забезпечення стабільного розвитку культура потребує в районі 40 кг сірки. Звичайно вносять менше, адже треба враховувати запаси обох елементів у ґрунті», — стверджує Дмитро Породзинський.

-Частіше сірку вносять у вигляді сульфату амонію, мінерального добрива, що містить, як амонійний азот, так і саму сірку. Ріпак набагато вибагливіший до сірки, ніж зернові культури. Під ріпак на кілограм спожитої сірки припадає 5−7 кг азоту, на зернові, для порівняння — 15−20 кг азоту. Також, аграрії практикують підживлення сульфоамофосом, — розповідає Олександр Гончаров.

 

Здоров’я землі

 

Здоровий ґрунт — запорука повноцінного розвитку ріпаку та одна із ключових передумов гарної перезимівлі. Чим оздоровити землю? Звичайно, корисною мікробіотою. З грунтовими мікроорганізмами працює доктор біологічних наук Людмила Білявська, фахівець відділу загальної грунтової мікробіології Інституту мікробіології та вірусології. Вона стверджує, що мікробіологічний стан українських ґрунтів з часом тільки погіршується:

— Раніше були мільярди корисних бактерій на одиницю площі, а зараз ми спостерігаємо в десятки разів менше. Чим твердіша земля, тим менше там мікрорганізмів. Якщо не відновлювати, не оздоровлювати ґрунт, то виробники будуть недоотримувати врожаї, рослини не розкриють свій потенціал. Бактерії є кишківником грунту. Мікробіота сприяє мобілізації та засвоєнню не лише NPK, а й інших елементів живлення.

Агрохімік-грунтознавець Астарти Вікторія Олійник розповідає:

— Бактеріальні препарати сьогодні стають все більш популярними, що пов’язано з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва. Сьогодні не лише населення країни страждає дисбактеріозами, а й ґрунт, в тому числі. Застосування мінеральних добрив, пестицидів та інтенсивне землеробство призводять до зменшення кількості корисних мікроорганізмів в ґрунті. Як наслідок, значно погіршується засвоєння мікро- та макроелементів сільськогосподарськими культурами. В цілому, застосування препаратів, що містять живі біоагенти є доцільним на всіх культурах. Основною умовою є чітке розуміння, які саме мікроорганізми необхідні рослинам та дотримання технології роботи із ними. В компанії «Астарта» ми активно використовуємо мікробіологічні препарати на полях, де впроваджено органічне землеробство, а також випробовуємо, закладаючи досліди при традиційних системах вирощування.

Аграрії часто не усвідомлюють, що використовують хімікати, які негативно впливають на грунтовий мікробіом. Фахівці застерігають від використання безводного аміаку. «Ріпак потребує багато азоту, нерідко вносять і безводний аміак. Він просто „випалює“ грунт. Хоч і більше азоту дасте, а урожаю не буде. Особливо це відчувається при тривалому застосуванні даного добрива», — стверджує Людмила Білявська.

За її словами, доцільно використовувати мікробіологічні препарати і при посіві ріпаку. Подібні агроприйоми покращують ріст рослин та сприяють розмноженню корисних мікрорганізмів навколо насінини. Тоді і добрив треба менше. «Біологічні препарати запускають ростові процеси. Як мати плекає дитину, так само мікроорганізми піклуються про рослини. На жаль, аграрії часто не вірять в силу біопрепаратів, у можливості роботи над імунітетом рослин за допомогою біоагентів», — стверджує Людмила Білявська.

-Слабке поширення мікробіологічних препаратів обумовлене декількома факторами. Обмеженість видового складу більшості препаратів являється причиною їхньої досить вузької спеціалізації. Дія мікроорганізмів спрямована переважно на деструкцію стерні. Окремі види здійснюють азотфіксацію та мобілізацію фосфору й калію. Також мають місце певні складнощі в роботі із живими біоагентами. Так як бактерії бояться ультрафіолету, то застосовувати їх можна виключно вночі або у похмуру погоду. При цьому, для збереження життєздатності мікроорганізмів, їхню заробку необхідно проводити на протязі двох годин після внесення. Досить часто потрібен ще й додатковий прохід оприскувача, адже в більшості випадків змішувати із добривами чи пестицидами не рекомендується. Ну і вирішальним фактором являється суттєва залежність від погодних умов, зокрема вологи, — зауважив Дмитро Породзинський.

 

Новий напрямок у мікробіології

 

Справжнім проривом у галузі мікробіології стала розробка Бактеріального Консорціуму Агрінос А, який містить близько 100 штамів корисних мікроорганізмів із 10 різних родин. «Це консорціум мікроорганізмів, новий напрямок, такого раніше ще не було. Він покращує родючість ґрунту і підвищує продуктивність самих культур. Агрінос, А в першу чергу стимулює розвиток кореневої системи рослин та підвищує доступність поживи у грунті», — стверджує Дмитро Породзинський.

За рахунок чого це відбувається? За словами експерта, природний механізм взаємодії мікроорганізмів та рослин побудовано наступним чином. Під час росту коренева система виділяє так звані ексудати, що приваблюють, грунтових мешканців та слугують для них поживою. В свою чергу бактерії виділяють у ґрунт гормони, зокрема гетероауксин, який стимулює розвиток кореневої системи, її гілкування. Коли корінь великий, рослина потребує більшої кількості елементів живлення. Тут також не обходиться без мікроорганізмів, що виступають проміжним елементом, який переводить поживу в ґрунті із недоступної у доступну форму. Для озимих культур додатковою перевагою бактеріального консорціуму є вплив на мінералізацію пожнивних залишків культури попередника. Хоча це і не ключова його задача, а скоріше доповнення.

Окрім ефективності Агрінос А дуже простий в роботі і не має обмежень притаманних традиційним бактеріальним препаратам. Даний консорціум не боїться ультрафіолету, адже бактерії, що входять до його складу, дорміфіковані, тобто знаходяться у стані цист і спор. Для їх активації необхідно близько 10−12 годин. Це надає можливість застосовувати Агрінос, А у будь-який час доби, при цьому заробку необхідно провести протягом доби після внесення.

Читайте також: Укрупнення районів: які зміни чекатимуть на українців після місцевих виборів

Ще однією суттєвою перевагою є можливість спільного внесення у різноманітних бакових сумішах, в тому числі із КАС. Тому додатковий прохід оприскувача не обов’язковий.

Норма застосування Агрінос А під ріпак та пшеницю складає 1,5 л/га. Цієї кількості достатньо, щоб культура розвивалася в осінній період стабільно, без «перекосів» і встигла сформувати потужний корінь перед входом у зиму. Зазвичай внесення проводять шляхом обприскування грунту до посіву культури.

Дмитро Породзинський зауважує: «Головне, що бактеріальний консорціум виключно стабільний у роботі. При його створенні, були селектовані мікроорганізми із різних куточків земної кулі, як із помірних, так і з тропічних та північних широт. Тому, у порівнянні із аборигенними видами, Агрінос А зберігає більш високу ефективність у ширшому коридорі температур та вологості грунту».



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама