Реклама

Юлія Прохода: 2020 рік з екстремальними посухами показав, що дарма ми орієнтуємося на імпортне насіння

Які події року стали визначальними для ринку насіння? Про це спілкуємося із Юлією Проходою, очільницею асоціації «Українське насіннєве товариство». 

Заступниця головного редактора

На вашу думку, які події 2020 року були визначальними на ринку насіння у 2020?

— Головні події відбулися у розрізі законодавства. Були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів щодо порядку проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу. У чому плюс? Об'єктивно у тому, що правила сертифікації стають більш зрозумілими і більш прозорими. Для виробників насіння не настільки важливо, якими є правила — головне, щоб вони були, повторюся, однозначно зрозумілими, прозорими. Так, щоб всі однаково розуміли, яку кількість формальностей потрібно виконувати.

Друга подія, яка ще не відбулася, але була започаткована у 2020 році - це внесення декількох законопроектів щодо внесення змін до законів України про охорону прав на сорти рослин і про насіння та садивний матеріал. Було внесено законопроект 3680, та 3680−1. Перший — у червні, другий — у липні 2020 року, які мають на меті змінити систему реєстрації сортів, тобто — їх допуск для використання на ринку України і у подальшому обігу насіння на ринку. Обидва законопроекти, у принципі, декларують «благу» мету. Але дещо по-іншому викладають можливості для спрощення реєстрації і для входу насіння на внутрішній ринок.

Які прогнози щодо вищеназваних законопроектів?

— Ми очікуємо, що обидва законопроекти будуть розглянуті у 2021 році. Можливо, також з'явиться (якщо це буде вважатися доцільним) доопрацьований законопроект, альтернативний, власне від міністерства. У будь-якому випадку, така ініціатива означає, що ринок насіння та реєстрації сортів має скоро зазнати змін, буквально у 2021 році.

Читайте також: Аграрний 2020-й: закони, які найбільше вплинули на агробізнес


З одного боку, звичайно, будь-яке спрощення для ринку має сприйматися до кращого. З іншого — тут потрібна дуже зважена позиція, щоб це спрощення не зупинило роботу ринку взагалі. З точки зору нашої асоціації «Українське насіннєве товариство» — ми у цьому випадку більше підтримуємо альтернативний законопроект 3680−1. Але це вже питання до дискусії. І ми би просили усіх аграріїв долучитися, оскільки законопроекти не урядові, які мають під собою публічне обговорення, а саме депутатські. Тобто, фактично, громадськість залучається до цих законопроектів по мінімуму. Якщо хтось зацікавиться і побачить — то може надіслати якісь свої думки. Якщо ні - то ні.

Які зміни в роботі відбулися практично у 2020?

— З приводу практичної роботи у 2020 році, то на початку року нас усіх спіткав карантин через Covid-19. Насправді, на початку карантину було незрозуміло, чи зможуть сільськогосподарські підприємства працювати. Теоретично повний весняний локдаун стосувався би і усіх тих, хто дотичний до сільськогосподарського виробництва. Зрозуміло, що для того, щоб сіяти — потрібен і транспорт, і оренда обладнання, придбання інвентарю тощо. У даному випадку позиція Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України була досить зваженою. Тобто, ми одразу зрозуміли, що буде підтримка, і сільськогосподарські підприємства будуть працювати. І, власне, ми хотіли, щоб цей пріоритет безперервної роботи за будь-яких умов зберігався для сільгосптоваровиробників і на 2021, і в майбутньому.

Як ще була підтримана галузь?

— У 2020 році вперше відбулася масова підтримка галузі сільського господарства. Поки у розрізі здешевлення кредитів, успішною стала програма «5−7-9» і підтримка багаторічних насаджень. Але це важливий крок. Хто б не жалівся на те, що «мало», «невчасно» і так далі - але це прогрес. Давайте згадаємо, що багато років до цього у нас не було державної підтримки взагалі.

Ми маємо розуміти, що у Євросоюзі галузь сільськогосподарського товаровиробництва — дотаційна. І вона завжди буде такою. І те, що Україна вперше визнала необхідність державної підтримки цієї галузі — крок вперед.

фото: Selena

Як вплинула на роботу ринку насіння фактична відсутність профільного міністерства?

— 2020 рік у нас пов'язується із початком активного процесу поновлення Міністерства аграрної політики. Тут позиція така: коли у нас оголосили про ліквідацію профільного міністерства, і про передачу його функцій до Міністерства економіки — дуже мало хто мав сміливість говорити: «Ні, це погано, не можна укрупнювати міністерство таким чином». Я була, мабуть, одною із небагатьох. І через півтора роки, фактично, держава визнала свій крок хибним. Аграрне виробництво займає такий обсяг, що для його повноцінного державного регулювання, і саме для формування повноцінної державної політики у цій сфері потрібно окреме міністерство.

Читайте також: Аграрний 2020-й: що буває, коли понад рік не працює Міністерство аграрної політики


Цей шлях лише розпочато. Поки що дуже важко говорити про те, чи закінчиться він успіхом. Наразі ми бачимо по кроках — все-таки Мінекономіки збереже за собою основний масив роботи у сфері сільського господарства. А до Мінагрополітики пропонується передати умовно тільки земельний блок. Такий підхід є не зовсім зрозумілим. Я припускаю, що він може мати під собою підґрунтя. Але, якщо уряд визнав свою помилку і хоче її виправити — не можна це робити й далі тишком. Треба все ж таки оголосити, що уряд бачить як прерогативу Мінагрополітики. Бо створити міністерство на папері — це не вихід для галузі.

Стосовно ринку насіння, чому потрібно Мінагрополітики?

— В аграрній галузі своя специфіка. У нас у нормативно-правових актах передбачені такі заходи, які часто не зовсім зрозумілі працівникам Мінекономіки. Тому для швидкого реагування на потреби аграрної галузі — звичайно, профільне Міністерство є найкращим виходом.

Які ще цікаві тренди спостерігалися  на ринку насіння?

— Знаєте, 2020 рік зі своїми умовами екстремальної посухи, показав, що дарма ми орієнтуємося на те, що імпорт — це краще. Якщо орієнтуватися по зернових — безумовно, посіви вітчизняних зернових набагато переважали за продуктивністю посіви іноземні. Це ще одна ознака для того, щоб виробники розуміли: треба в кожному випадку не просто думати, що імпортне — це краще, а розуміти, яка селекція для чого підходить.

Селекція зернових однозначно в Україні сильніша за будь-яку селекцію іноземних держав. Тому, треба орієнтуватися на це, і менше платити за кращі результати. Бо в олійних культурах, наприклад, знову ж таки — екстремальний рік 2020 показав, що не завжди іноземна селекція — це гарантія якості. Вона так само може бути під питанням. І знову ж таки — неправильно було б казати, що «Купуйте тільки українське!» Треба казати: «Ставтеся до цього зважено».

Які конкретно результати показала українська селекція зернових?

— Є селекція Миронівського інституту, Інституту фізіології рослин, Селекційно-генетичного інституту — їх сорти найкраще підходять саме для посушливих умов. Тому що вони розробляли свої сорти конкретно для Півдня, для критичної посухи. Є селекція приватних селекційних компаній, які також працюють на півдні в умовах посухи і заздалегідь адаптують свої сорти до екстремальних умов. Вони реально показали у 2020 році врожайність по 50−70 центнерів з гектара, місцями 90 ц/га. Звичайно там, де була волога, хоча б мінімальна.

Наприкінці року Україна отримала право офіційно поставляти насіння кукурудзи в країни Євросоюзу. Наскільки це була значима подія?

— Це була значима події з огляду на те, що Україна до цього йшла 5 років. У нас аудит з приводу еквівалентності наших схем польового оцінювання європейським був 5 років тому, у 2015 році. Однак, що треба розуміти у цьому випадку? Це означає, що на ринок Європи можуть поїхати лише ті сорти, які занесені до реєстру Європейського Союзу. Тобто, не те, що вироблено в Україні, а саме те, що є і у Європейському реєстрі. Звичайно, це перевага більше для мультинаціональних корпорацій. Оскільки, як правило, вони вносять свої сорти в реєстр до всіх країн світу. У них є бізнес у всіх країнах світу — їм простіше понести ці витрати, і внести свої сорти до усіх реєстрів.

Читайте також: Аграрний 2020-й: які шляхи перевезень стали найбільш популярними
 

З іншого боку, зараз законопроект 3680, про який йшлось вище — він відходить від цієї схеми сертифікації польового оцінювання, яка була визнана еквівалентною Європейським Союзом. Відтак постає питання: чи не втратимо цю еквівалентність, буквально, через рік після того, як ми її здобули? Тобто, зараз на першому плані буде законотворча діяльність. Якщо ми витримаємо ці вимоги до еквівалентності, залишимо їх однаковими, то все нормально. Якщо ні - ми можемо так само швидко їх втратити, як і здобули.

Чи можливо оцінити статистику ринку насіння за 2020 рік?

— Знаєте, для цифр трошки зарано. Тому, що активні продажі соняшника — вони, фактично, пішли у грудні. Дуже довго тримали насіння через коливання експортних цін, і цін на внутрішньому ринку. Якщо говорити про цифри — то це у лютому можна буде предметно сказати.

Зараз уже фермери закупляються на весняну посівну 2021 року?

— Фермери скуповувалися у грудні досить активно. Тому що незрозуміло було, куди будуть рухатися ціни. Відтак намагалися вкласти гроші хоч у щось, умовно кажучи. Але, звичайно, закупівельні кампанії ще не завершились. Рік був досить важким для аграріїв.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама