Реклама

Віталій Сажієнко: За останні п’ять років на с/г підприємствах загинуло 212 працівників

Сьогодні агропромисловий комплекс  – це ключова  галузь економіки, де працює значна кількість працівників. Але не дивлячись на сучасні технології ця  галузь все ще залишається травмонебезпечною. Про поширені нещасні випадки на агропідприємствах, страхування робіт підвищеної небезпеки, виявленням неоформлених працівників тощо, Agravery.com спілкувався з  заступником Голови Держпраці Віталієм Сажієнко.

журналіст

XXI століття добралось до агросектору, і зараз аграрії розуміють, що новітня техніка - це не розкіш, а можливість отримати додатковий прибуток. Ці новинки не тільки більш технологічні, але і безпечніші. Чи зменшується травматизм завдяки цьому на агровиробництвах?

– Частково так, адже покращення стану виробничого травматизму на агропідприємствах не можливе без ефективного й раціонального використання новітньої техніки, так на великих підприємствах аграрії на сьогодні уже використовують новітню техніку як вітчизняного виробництва так і зарубіжних країн.

Використання сучасної безпечної техніки, яка мінімізує застосування ручної праці є однією із складових зниження рівня виробничого травматизму у агропромисловому комплексі.

Зокрема, за 8 місяців 2021 року на 9 випадків (4%) знизився рівень виробничого травматизму у агропромисловому комплексі у порівнянні із аналогічним періодом 2020 року.

Але використання сучасної техніки – це тільки одна із складових безпечної та безтравматичної праці, до яких потрібно додавати і дотримання вимог безпеки під час виконання робіт, превентивну та наглядову роботу контролюючих органів.

Читайте також: Ціни в космосі: як зменшити витрати добрив?

Які найбільш поширені нещасні випадки на агропідприємствах? Чи є у вас конкретні приклади даних ситуацій і чому вони сталися?

– Для працівників сільськогосподарських підприємств проведення зернозбиральних робіт є найбільш травмонебезпечним періодом. Це зумовлено максимальним напруженням, високою температурою, що призводить до помилкових дій, нехтуванням особистою безпекою та відсутністю належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку інженерно-технічного персоналу та керівництва.

На підставі аналізу нещасних випадків, які сталися протягом останніх двох років можна зробити висновок, що найчастіше на агропідприємствах мали місце нещасні випадки, за таких основних подій: падіння потерпілого з висоти, наїзд транспортних засобів на потерпілого, дія рухомих машин і механізмів та ураження електричним струмом.

Наприклад, 3 травня 2020 року у ТОВ «Княжі лани», Львівська область, Золочівський район, стався смертельний нещасний випадок з машиністом наземного транспорту, під час обприскування поля. Одна стріла оприскувача зачепила високовольтну лінію електропередач. Виникла електрична дуга, яка спричинила тілесні смертельні ушкодження потерпілого (ураження електричним струмом). Причина – порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів.

У приватному підприємстві «Аграрна компанія 2004», Хмельницька область, Волочиський район, 1 вересня 2020 року стався смертельний нещасний випадок з підсобним робітником, під час перенесення мішків з мінеральними добривами на території підприємства потерпілий потрапив під заднє колесо навантажувача (наїзд). Отримав смертельну травму. Причина – невиконання потерпілим вимог інструкцій з охорони праці.

07.08.2019 у ТОВ «Відродження», Дніпропетровська область, Покровський район, стався смертельний нещасний випадок із підсобним робітником, під час завантаження зерна потерпілий провалився у провалля підземної галереї (падіння). Отримав смертельну травму. Причина – незадовільний стан виробничих об’єктів.

Яка статистика таких випадків і яка їх динаміка за останні роки?

– Сільське господарство – це ключова та найбільша галузь агропромислового комплексу, а також  одна із найбільш травмонебезпечних галузей промисловості України.

За останні п’ять років на підприємствах сільського господарства травмовано - 1 341 працівник, загинуло – 212 працівників.

Загальний травматизм починаючи з 2016 року до 2020 року має тенденцію до поступового зниження, тоді як смертельний травматизм має спад з незначним коливанням, проте у 2020 році – знизився майже в два рази.

Також за 8 місяців цього року зберігається тенденція до зниження виробничого травматизму, тоді як смертельний за такий же період зріс майже в два рази порівняно з аналогічним періодом 2020 року.

Читайте також: Лови момент: як заробити на соняшнику

Сьогодні в Україні на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки необхідний спеціальний дозвіл, а чи існує подібна практика за кордоном?

– Існує думка, що в країнах Європейської Співдружності відсутні дозвільні процедури, а держава бере мінімальну участь у регулюванні процесів, які впливають на безпеку і здоров’я працівників на роботі. Це не зовсім правильно –  в ЄС застосовують інші спеціальні форми допуску як до виконання робіт підвищеної небезпеки, так і до експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Для прикладу, якщо розглядати такий інструмент, як декларування, то в цьому випадку наглядовий орган інформують про кожне місце виконання небезпечних робіт. А в інспекторів є повноваження негайно їх припинити, якщо задекларовані роботи виконуються в спосіб, що становить безпосередній ризик для безпеки і здоров’я працівника.

У Німеччині питання дозвільної системи у сфері охорони праці реалізується через процедуру ліцензування господарської діяльності. Ліцензія видається на п’ять років на платній основі. Вже потім, після отримання ліцензії кожне підприємство, яке виконує роботи підвищеної небезпеки, зобов’язане самостійно розробити внутрішню систему видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію того чи іншого виду обладнання. Такий дозвіл видається конкретному працівнику чи бригаді. Дозволи видає служба охорони праці підприємства, або (якщо такої немає) спеціальний представник на підприємстві. Такий дозвіл у Німеччині, за своєю суттю більше підходить під опис прийнятого в Україні наряду-допуску.

У Великобританії державне регулювання і нагляд за безпекою робіт у більшості галузей промисловості здійснює Інспекція з охорони здоров’я і безпеки (HSE). До її функцій належить, зокрема, видача дозволів на використання деяких видів устаткування в підконтрольних галузях промисловості.

Залежно від серйозності порушень вимог у сфері виробничої безпеки інспектори роблять усні зауваження або видають розпорядження, що зобов’язують посадову особу вжити заходів для усунення виявлених порушень. Якщо є ризик виникнення надзвичайної ситуації, то інспектор має право видати розпорядження про закриття всього підприємства або окремих його дільниць. У деяких випадках приймається рішення про порушення судової справи.

Законодавство дає судам право застосовувати великий спектр заходів покарання. Так, у разі особливо грубих порушень, що призвели до надзвичайно серйозних наслідків, порушник може каратися штрафом у необмеженому розмірі або ув’язненням на строк до двох років. У деяких випадках можуть бути застосовані обидва види покарання.

В Україні триває процес дерегуляції, яку ми зі свого боку максимально підтримуємо. Нажаль, інколи діяльність, спрямована на оптимізацію процесів та усунення з них зайвих ланцюжків, що заважають бізнесу рухатися в ногу з часом, перетворюється на змагання, хто швидше скасує регулювання в будь-яких сферах. І це відбувається без огляду на можливі наслідки для суспільних інтересів – чи то стосується безпеки і здоров’я працівників, чи стану навколишнього середовища, чи безпеки продуктів харчування.

фото: minfin.com.ua

Чому страхування робіт підвищеної небезпеки чи страхування відповідальності роботодавця не можуть сьогодні замінити роботу державного органу, що контролює умови праці?

– Страхування цивільної відповідальності - це один з методів захисту майнових інтересів страхувальника і надійний спосіб мінімізації витрат на відшкодування збитків третім особам. Даний вид страхування забезпечує виплату відшкодування за шкоду, нанесену третім особам, яку страхувальник зобов’язаний відшкодувати згідно з законом внаслідок його необережних дій чи допущених помилок.

Але страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно, не здатне повноцінно замінити механізм державного нагляду (контролю) за експлуатацією обладнання підвищеної небезпеки. Страхування передбачає компенсацію за шкоду, яка вже заподіяна, а державний нагляд покликаний попередити випадки заподіяння шкоди життю чи здоров’ю працівників.

Так, страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно стимулює в певній мірі роботодавця до організації безпечної та здорової праці, але кращого результату можна досягти лише поєднанням механізмів державного нагляду (контролю), превентивної діяльності та страхування відповідальності за заподіяну шкоду.

Тому страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно, як самостійний механізм не здатен замінити систему державного нагляду (контролю) за експлуатацією обладнання підвищеної небезпеки.

Читайте також: Дощ у смартфоні: як господарство на Херсонщині економить на зрошенні

В своїх інтерв’ю Ви часто цитуєте Конвенцію МОП № 81, чи є у ній спеціальні принципи, які стосуються саме агросектору?

– Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі визначаються функції, права, завдання, обов’язки, принципи побудови та функціонування системи інспекції праці на промислових підприємствах і підприємствах торгівлі.

Питання, які стосуються безпосередньо нагляду у аграрному секторі визначені у Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві.

Основним завданням системи інспекції праці у сільському господарстві є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, щотижневого відпочинку і відпустки, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці жінок, дітей і підлітків, та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.

Ключовим правом інспектора, відповідно до Конвенції № 129, є безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції.

На жаль, дане право у реаліях нашого сьогоденного законодавства немає можливості повноцінно реалізувати саме у сфері державного нагляду (контролю) за агропромисловими підприємствами.

А чи є інспектори праці, які спеціалізуються саме на агропідприємствах?

– У кожному територіальному органі Держпраці працюють інспектори праці, на яких покладено обов’язки щодо нагляду за безпекою та здоров’ям працівників аграрних підприємств.

На сьогодні у територіальних органах Держпраці працюють 84 інспектори праці, до посадових обов’язків яких належить нагляд за підприємствами аграрного сектору.

Зазначеними інспекторами проводиться систематична наглядова робота щодо суб’єктів господарювання агропромислового комплексу.

Зокрема, з початку року інспекторами праці територіальних органів Держпраці проведено 2045 перевірок підприємств агропромислового комплексу, під час яких виявлено 47761 порушень законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці, накладено 1889 штрафів на працівників.

Не останню роль у діяльності Держпраці займає і превентивна робота. Так інспекторами праці проведено 10238 заходів з метою запобігання випадків травматизму працівників у 12836 суб’єктів господарювання агропромислового комплексу.

Читайте також: Олег Рудницький: Якби я займався лише садівництвом, то не досяг би тих результатів

Також Держпраці займається виявленням неоформлених працівників, а в сільському господарстві таких робітників багато? Чи є у Вас конкретні цифри?

– Праця на землі – дуже важка, а тому повинна оплачуватись відповідно, надаючи працівникам соціальний захист. На жаль, безвідповідальне ставлення підприємців-фермерів до своїх працівників, а особливо роботодавців — фізичних осіб, які навіть не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, призводить до використання робітників як «раб-сили», позбавляючи їх певних державних гарантій та впевненості у завтрашньому дні.

Ризик використання працівників без  належного оформлення трудових відносин доволі високий, так як у сфері сільського господарства залучаються працівники на сезонні роботи.

Впродовж 2021 року інспекторами праці виявлено 2 165 працівників, які працювали без укладення (оформлення) трудового договору у 131 роботодавця сільського господарства, та 78 працівника - з підміною трудових договорів іншими видами договорів у 12 роботодавців.

Разом з тим, виявлено 485 працівників, з якими укладено (оформлено) трудовий договір, але допущені до роботи без повідомлення ДФС.

фото: пресслужба Держпраці

На виконання приписів 69 сільськогосподарців усунули виявлені порушення та  уклали  трудові договори зі своїми працівниками.

З 26 593 працівниками у сфері сільського господарства оформлено трудові договори в ході інспекційних відвідувань та за результатами відвідування підприємств щодо інформування роботодавців та його працівників про переваги офіційного працевлаштування.

Якщо ми говоримо про декларацію відповідності матеріально- технічної бази, чи потрібно її оформляти малим та середнім агровиробникам?

– Набуття права на виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Що таке матеріально-технічна база суб’єкта господарювання – це земельні ділянки, будівлі, приміщення, матеріальні ресурси, засоби виробництва та документи, необхідні для провадження певних дій при здійсненні господарської діяльності.

І тут визначальним є не стільки галузь виробництва, як то агросектор, чи лісове господарство, і навіть не віднесення агропідприємства до великих, середніх чи малих підприємств, а визначальним є саме відповідність його засобів виробництва, приміщень, матеріальних ресурсів, документів вимогам законодавства з охорони праці.

Це саме стосується і фізичних осіб-підприємців, які для здійснення своєї діяльності використовують найманих працівників.

Читайте також: Точно в базі: як отримати комплекс послуг землеробства безкоштовно

Якщо фермер вирощує органічну продукцію, йому також необхідно оформляти цю декларацію?

– Важливою складовою національної економіки не тільки України, а і багатьох країн світу є вирощування органічної продукції. Органічна продукція знаходить все більший попит серед споживачів.

І тут знов таки важливим є те, чи використовує фермер, який вирощує органічну продукцію, найманих працівників та чи виконує певні види робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатує певні машин, механізми, устаткування підвищеної небезпеки. Види робіт та машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу або на підставі декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама