Запаси палива (не)заборонені: за що та на скільки аграріїв штрафуватимуть вже через місяць?

У аграріїв залишився лише місяць на отримання ліцензій на місця зберігання пального. Чи встигнуть вони їх отримати, скільки зайняло часу це у тих, хто вже пройшов усі кола бюрократичного пекла? Та чи знадобиться взагалі цей дозвіл? 

Головний редактор Agravery.com

З першого січня, менш, ніж за місяць, аграріїв будуть штрафувати за відсутність ліцензій на місця зберігання пального, навіть якщо це лише невелика цистерна.

Нагадаємо, що ще 1 липня 2019 року вступили в силу зміни до закону 481/95-ВР, згідно з якими аграрії мусять отримати ліцензії місць зберігання пального. Раніше Agravery.com вже про це писало. Наразі норму обіцяють скасувати. За словами голови Всеукраїнської Аграрної Ради Андрія Дикуна, це минулого тижня на зустрічі з аграріями пообіцяв прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Складна проста ліцензія

За даними керуючого партнера «Crowe audit & accounting Ukraine» Ольги Богданової тільки в агросекторі більш ніж 10 000 компаній, що мають отримати ліцензію на зберігання пального. «Станом на 29.10.2019 отримано ліцензій на зберігання пального 1473 штук. Перешкодою є необхідність надання для отримання ліцензії документів, що пов'язані з дозволами і сертифікатами закінченого будівництва об'єктів від ДАБІ», — говорила вона.

Теоретично, отримання ліцензії - справа не складна та коштує лише 700 гривень на рік. Але у багатьох аграріїв із цими виникли серйозні проблеми. Для отримання ліцензії потрібно мати повний пакет документів від ряду держустанов, які є далеко не у кожного господарства. У багатьох проблеми з документами розпочались ще з моменту розвалу Радянського Союзу та переходу господарства з колгоспної до приватної форми власності. Тоді або документи загубились, або їх не було взагалі. Тож, багатьом довелось отримувати усі документи на ємності зберігання пального та автозаправки з нуля. Як стверджує Олександр Косенюк, заступник директора ПАП «Соколівка», його господарство вже витратило на отримання ліцензії п’ять місяців і лише через декілька тижнів буде мати на руках усі необхідні документи для її отримання. А от у господарстві «Елвіко Гігант» ліцензію вже отримали. За словами головного інженера господарства Петра Тишакова, це зайняло майже пів року і лише декілька тижнів тому документ було отримано. «У районі ми стали другим підприємством, яке отримало цю ліцензію, окрім нас її має лише АЗС WOG, що була збудована лише декілька років тому. У них апріорі не могло бути ніяких проблем з документами, бо це усе нове, тоді як ми отримали ємності в спадок від колгоспу і мали їх сертифікувати», — стверджує Тишаков.

За словами генерального директора консалтингового агентства «А-95» Сергія Куюна, для багатьох господарств отримання ліцензії на застарілі ємності і справді виявилось дуже складно, й варто було б його спростити. До того ж, на думку Леоніда Косянчука, президента Асоціації операторів ринку нафтопродуктів, ліцензування та встановлення рівнемірів ні до чого окрім витрат операторів ринку не призведе. «Тіньовий ринок від цього не зменшиться, та і адміністрування не покращиться, адже акциз сплачується не тими, хто використовує пальне, а тими хто його імпортує або виробляє», — стверджує Косянчук. На думку експерта, цей закон створює ще один інструмент тиску на гравців ринку та корупційні ризики.

 

Читайте також: «Космічна» їжа. Як підприємець з Дніпра почав заробляти на виготовленні сушеного борщу та пломбіру

Втім, далеко не усі господарства навіть розпочинали процес проходження ліцензування. Одним із таких господарств є «Лебідь-Агро». «Ми навіть не починали проходити усі ці процедури, адже це займає дуже багато часу. Сподіваюсь, що нова влада таки прислухається до зауважень сільгоспвиробників та відмінить обов’язкове ліцензування», — стверджує Денис Сергієнко, співвласник господарства «Лебідь-Агро». Втім, якщо влада не відреагує на заклики аграріїв, то співвласник господарства «Лебідь-Агро» буде змушений отримувати ліцензію. За його словами у такому разі він буде звертатись до спеціальної фірми, яка за гроші бере на себе усе оформлення документів, що значно прискорює отримання ліцензії. Наразі за інформацією Сергієнко, така послуга коштує 60 тисяч гривень за ємність об'ємом 200 метрів кубічних, що значно менше ніж сума штрафу у разі відсутності ліцензії, яка становить 500 тисяч гривень.

Законодавча альтернатива

Наразі невідомо, яким саме законом будуть відміняти, якщо відмінять норму про необхідність ліцензування. Було створено декілька альтернативних законопроектів, які можуть врегулювати проблеми аграріїв. «Новий законопроект № 2317 від 25.10.2019 надає можливість за заявочним принципом отримати ліцензію (тобто без надання акту вводу в експлуатацію об'єкта зберігання, дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації, тощо), але фактично передбачає створення реєстру об'єктів підвищеної небезпеки (у певних випадках), де дуже швидко буде проведено державний нагляд з відповідними наслідками для бізнесу», — стверджує Ольга Богданова. Крім того, законопроект № 2317 розширює визначення власного споживання. За словами Ольги Богданової, якщо його приймуть, то до власного споживання також будуть відноситися операції із заправлення пальним за договорами підряду, але за певних умов.

Окрім того, зареєстровано ще один законопроект, № 2248 від 09.10.2019, а також альтернативний до нього № 2248−1 від 24.10.2019. Обидва законопроекти, згідно оцінки юриста Всеукраїнської Аграрної Ради Вікторії Купріянової, передбачають скасування ліцензії на зберігання пального для господарств, які використовують пальне виключно для власних виробничих потреб, не пов’язаних з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею пальним. За інформацією директора з регіонального розвитку Всеукраїнської Аграрної Ради Ольги Чувеєвої, парламент буде голосувати за цей законопроект: «З 3 по 11 число цей законопроект мають винести на голосування, аби замінити ліцензування на декларування». Сергій Куюн позитивно оцінює цей законопроект: «Він не влаштовує жодну із сторін, тому я вважаю, що цей законопроект хороший. Завдяки ньому аграрії не будуть змушені сплачувати величезні штрафи, але вони повинні будуть задекларувати свої місця зберігання пального за спрощеною процедурою та щомісячно подавати звіти обліку пального. Також відмовляться від рівномірів, оскільки разом із ними ці ємності стають золотими».

Читайте також: В зоні ризику: як захистити запаси продукції та витратних матеріалів?

Втім, навіть цей законопроект не позбавляє аграріїв загрози отримати штраф. У разі, якщо сільгоспвиробник не задекларує місце зберігання пального, то він муситиме сплатити штраф в розмірі від 1000 до 500 000 гривень в залежності від розміру ємності для зберігання пального.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама