Реклама

Анастасія Білич: Розширити земельний банк та стати найбільшим органічним холдингом в Європі – частина нашої стратегії

Про органічний ринок у 2020 році та його риси у постпандемічній економіці розмовляємо з маркетологинею найбільшого органічного холдингу в Україні.

Заступниця головного редактора

Майже половину всього обсягу органічної сої в Україні виробляє та експортує одна компанія — «Арніка Органік». Анастасія Білич, керівниця маркетингової служби компанії, поділилася баченням сектору «органік», планами розвитку компанії.

Які тренди приніс 2020 рік на світовий органічний ринок?

— Думаю, що 2020 рік не є показовим з точки зору статистики ринку, але ж він точно є показовим з позиції тренду та його подальшого укорінення. Так, 2020 рік продемонстрував вразливість не лише нашої імунної системи, але і цілих економік, а також оголив питання якості та безпечності продуктів харчування.

Здоров’я — це нова розкіш та актив, а для його підтримки потрібна ціла низка факторів, і якість харчування чи не найважливіший з них. Саме тому навіть в період запровадження локдаунів, наприклад, у США обсяги закупівель органічних продуктів зростали. Тобто споживачі органічних продуктів залишались їх прихильниками навіть за умов погіршення економічної ситуації, необхідності масових та хаотичних продуктових закупівель, а також примусової зміни способу життя.

фото: facebook Анастасії Білич

Чи став більш насиченим внутрішній органічний ринок України за підсумками 2020?

— Внутрішній органічний ринок України — це біля 30 млн євро за обсягом споживання та вже на сьогодні - ціла палітра продукції локального виробництва. Найширший сегмент в споживчому кошику становить молочна продукція. Значною є частка типових для українців круп та іншої зернової продукції, як пластівці, мюслі, інші різновиди готових сніданків.

Обсяги споживання органічної продукції на внутрішньому ринку продиктовані купівельною спроможністю населення, його поінформованістю щодо переваг органічних продуктів. Насиченість внутрішнього ринку в Україні також тісно пов’язана із підтримкою як виробництва, так і споживання зі сторони держави. Насамперед йдеться про механізми державної підтримки перехідного та органічного періодів виробництва, програми обов’язкових закупівель органічної продукції дошкільними та шкільними закладами тощо.

Чи змінилася структура експорту?

— Щодо експорту, то Україна, незважаючи на незначні обсяги площ під органічним виробництвом, близько 1,1% всієї ріллі, займає лідируючі позиції на основних купівельспроможних ринках. Основними партнерами України в органічній торгівлі були Нідерланди, Швейцарія, США, Литва та Німеччина. За результатами 2019 року обсяг експорту становив $ 189 млн (або 469 тис. т різноманітної продукції). Навряд чи розстановка сил у 2020 році якось змінилась, оскільки ці країни є не лише найбільшими органічним ринками світу, але також і основними логістичним хабами та купівельноспроможними споживачами глобальної органіки.

Поодинокими були випадки експорту вітчизняної органіки на ринки Азії (зокрема, Японії) та Близького Сходу (насамперед, ОАЕ та Ізраїль). Не зазнала змін, думаю, і продуктова структура експорту, а основними експортними позиціями з України лишились кукурудза, пшениця, соя, соняшник та олія соняшникова. Україна на ринку ЄС займає досить потужні позиції за цими категоріями продукції. Так, у 2019 році обсяг експорту органіки з України в ЄС становив 337,8 тис т, що зробило Україну другою після КНР серед торговельних партнерів ЄС. Наша компанія, будучи 100% експортно-орієнтованою, забезпечила майже 8% цього обсягу.

фото: @arnikaorganic 

Якою є експортна стратегія компанії «Арніка Органік»?

— Стосовно компанії «Арніка», нашою ключовою експортною культурою є соя. І в 2019 році майже 53% всього обсягу органічної сої з України в ЄС було вироблено та експортовано нами.

Щодо 2020 року, то наша експортна стратегія залишилась незмінною, а тому основний експортний товарообіг припав на країни ЄС та Швейцарію. Крім того, у 2020 році ми досліджували ринки Близького Сходу, де перспективними для нас бачимо Катар та ОАЕ, а також продовжили співпрацю з Ізраїлем.

Нагадаю, що діючою стала угода про вільну торгівлю між Україною та Державою Ізраїль, що спрятиме розширенню взаємної торгівлі у зв’язку з усуненням ряду торгівельних бар'єрів. Тому, раджу всім експортерам з України придивитись до цього ринку та використати ті стимули, які надає угода про вільну торгівлю.

Компанія «Арніка Органік» відкрила офіс у Швейцарії та США, чому важливо мати представництво за кордоном?

— На початку 2020 року нами були заплановані такі основні напрями розвитку компанії: диверсифікація ринків збуту через геополітику розширення та поглиблення діджиталізації операційно-господарської діяльності компанії, фактично повне переведення її в «цифру». Останній напрям є найбільш інвестиційно-затратним, а тому у 2020 році ми лише частково реалізували ті з планів, які у нас були закладені в стратегії діджиталізації. Натомість ми сфокусували зусилля нашої команди на диверсифікації ринків через створення локальних представництв та на впровадженні стандартів екологічної ефективності, що стало особливо актуальним в світі з огляду на зміни клімату, впровадженні кліматичних (вуглецевих) податків та активізації кліматичних інновацій.

Щодо геополітики розширення та «укорінення» на глобальних ринках, то ми пішли шляхом відкриття торгових представництв. Це дає нам безсумнівні переваги перед іншими постачальниками-конкурентами, оскільки ми використовуємо знання та досвід локальної команди, наділяємо її повноваженнями та відповідальністю приймати рішення, знаходимось в одному часовому поясі з нашими партнерами, інвестуємо у свою репутацію повною присутністю на цьому ринку, працюємо за всіма стандартами та вимогами цього ринку, стаємо частиною їх бізнес-культури, краще розуміємо локальні «правила гри» та забезпечуємо повну простежуваність виробничо-збутового ланцюгу.

Перше представництво ми відкрили в США — Arnika Organic North America Inc., і фактично воно покриває весь регіон Північної Америки. Із його відкриттям, у нас була чітко поставлена мета: стати зразковими та надійними партнерами для клієнтів з Північноамериканського ринку, вибудувати прозорі трансатлантичні ланцюги постачання органічної сільськогосподарської продукції.

фото: @arnikaorganic 

Читайте також: Юлія Прохода: 2020 рік з екстремальними посухами показав, що дарма ми орієнтуємося на імпортне насіння

Чому саме в США?

— Тому що США — це найбільший глобальний ринок органічної продукції, який ще не є повністю насиченим з розрахунку рівня споживання на душу населення, порівняно з такими ринками як Німеччина, Швейцарія, Данія чи Швеція. Так, рівень споживання в США у 2018 році становив 124,5 євро/людину, в той час як в Данії та в Швейцарії - 312 євро/особа, Швеції - 231 євро/особа, в Німеччині - 136 євро/особа.

«Арніка», будучи однією з найбільших за обсягами сертифікованих земель компаній в Європі, може запропонувати цьому ринку однорідні за якістю та великі за обсягами експортні партії продукції, а також ефективні логістичні рішення. Варто розуміти, що ринок США, хоч і є динамічним, але також і консервативний, а тому побудова довгострокових партнерських стосунків є кропіткою та довготривалою роботою команд.

Як відкривались у Швейцарії?

— Наступним кроком для нас стало відкриття представництва в Швейцарії - Arnika Organic Europe, яка завжди була для нас ключовим та чи не найбільшим торговим партнером в Європі. Важливість цього кроку для нас, насамперед, обумовлена зростаючим попитом з цього регіону. Крім того, ми обговорюємо з потенційними партнерами ряд спільних інвестиційних проектів, а також зацікавлені в розширенні нашої співпраці за межами торгової діяльності. Локальна команда проводить дуже кропітку роботу з метою налагодження збуту по всьому ринку ЄС.

«Арніка Органік» — одне з найбільших і високотехнологічних органічних господарств в Україні. Яка стратегія розвитку компанії на найближчі 5 років?

— На сьогоднішній день пріоритетними напрямами розвитку нашої компанії, із урахуванням вимог часу та нашої бізнес філософії, є проекти екологічної та соціальної відповідальності. Напевно, ви чули про те, що в ЄС прийнятий Зелений курс, який передбачає зниження вуглецевого сліду в різних галузях, що вплине не лише на специфіку їх внутрішнього виробництва, але й переформатує зовнішню торгівлю через ряд можливих нетарифних обмежень.

фото: @arnikaorganic 

За висновками глобального проекту TNA, що призначений допомогти країнам, що розвиваються, здійснити Оцінку технологічних потреб для Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату, органічне сільське господарство було визначено як кліматична інновація, як напрям діяльності, який створює додаткові екологічні та соціальні вигоди. Невикористання мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин, використання стійких практик агро господарювання, ощадливих технологій та покривних культур — це все ті фактори, які сприяють не лише зменшенню вуглецевого сліду в компанії, але й покращують навколишнє середовище через збереження водних ресурсів, відновлення якості ґрунтів та збереження біо-різноманіття.

В стратегії нашої компанії на найближчі роки — інтенсифікація практики регенеративного сільського господарства з метою зменшення нашого вуглецевого сліду.

Читайте також: Ліам Канден: Скоро фермер зможе заробляти на «вуглецевому кредиті»

Як пристосована ваша стратегія до кліматичних змін сьогодні?

— Актуальними для нас є також проекти кліматичних інновацій, які пов’язані із необхідністю реагувати вже на ті зміни, які відбулись в кліматі та є невідворотними. Так, 2020 рік став складним не лише через зниження економічної активності та глобальну кризу ринку праці та капіталу, але й через кліматичні примхи. Відсутність достатньої кількості опадів у найважливіші технологічні періоди негативно позначилось на обсягах валового збору основних експортних культур по всій Україні, і органічний сектор не став виключенням.

Необхідність впровадження масштабних проектів зрошення та створення для цього відповідних передумов стає більш, ніж очевидною. Такими передумовами є, наприклад, створення об'єднань та асоціацій водокористувачів, приведення нормативно-правового поля, що регулює сферу будівництва нових систем зрошення та дренажу, у відповідність до вимог загального будівельного законодавства, прийняття та затвердження карт меліоративних земель, інвентаризація меліоративної інфраструктури, тощо.

Чи будете нарощувати земельний банк?

— Якщо ми говоримо про десятирічну перспективу, то так, наша стратегія передбачає збільшення земельного банку з метою стати найбільшим органічним холдингом в Європі та в світі. І ми в обов’язковому порядку, плануємо масштабувати проекти як екологічної відповідальності, так і кліматичних інновацій, а саме проекту зрошення, на всі потужності нашої компанії.

фото: @arnikaorganic 

Як розвиваєте ринки збуту, чи плануєте відкривати нові?

— Незмінною лишається наша політика щодо диверсифікації ринків збуту та посилення нашої присутності на Близькому Сході та в країнах Азії. З цією метою ми завжди проводимо первинний маркетинговий аналіз, організовуємо фізичну присутність на ринку з метою ознайомлення «на місці», через фахові виставки, співпрацю із посольствами та торговими палатами. Проводимо вторинний аналіз ринку з метою визначення умов входу на ринок з тою групою товарів, які є найбільш потенційно привабливими на ринку.

І ще одним важливим елементом нашої стратегії розвитку є розширення продуктового портфелю, а тому ми продовжуємо[AB6] проект промислового використання технічних конопель. І наразі ми раді, що дана тема, насамперед на політичному рівні, отримує розголос, а наші законотворці розуміють ВВП-формуючу складову цієї галузі та її важливість для України.

фото: @arnikaorganic 

Назвіть риси пост-пандемічної економіки.

— Для того щоб зрозуміти, якою буде пост-пандемічна економіка, потрібно зрозуміти, насамперед, що змінила пандемія в житті людей, компаній та економік. Ми стали піклуватись про своє здоров’я більше, і це не пов’язано виключно із миттям рук. Компанії перейшли у віддалений режим роботи, поступово переводячи основні свої бізнес-процеси на монітори та в онлайн формат. Змін зазнала сфера торгівлі та надання послуг. Великі компанії почали цікавитись локальними проектами. Глобалізація поступилась націоналізації. Зародився новий технологічний етап, де важать екологія, економіка та соціум, що і визначає характер проектів. Конкуренція відбувається за увагу споживача, перемістившись в інтернет та онлайн-маркетинг. Зросли вимоги споживачів та їх обізнаність щодо продуктів харчування, їх походження та рівня безпечності. На ринку праці фокус змістився на людей, які генерують нематеріальний сash flow.

Читайте також: Андрій Длігач: Продукти харчування за запитом – ось до чого Україна зараз має готуватися

Новою цінністю стає контент, хронічною залежністю — телефон, новою нормою — онлайн. Конкурентоздатність компанії тепер залежить від її адаптивності та крос-культурності. Співпраця між різними галузями створює передумови для інновацій та колективного імунітету. Зростає доля аутсорсингу, а контроль за відпрацьованими офісними годинами стає рудиментом. Зростає конкуренція за таланти. Окремо я б ще виділила економіку уваги — це про цілий пласт нових індустрій, які монетизують нашу увагу.

фото: @arnikaorganic 

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама