Дмитро Ніколаєв: У агросекторі майбутнє за людьми «з доданою вартістю»

Про підходи до бізнесу ведемо розмову з менеджером Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) Дмитром Ніколаєвим.

Які регіони ви вважаєте найбільш перспективними для ведення плодоовочевого бізнесу?

В останні роки більшість фермерів потерпає від зміни клімату та природних катаклізмів. Перспективними є ті регіони, які мають землі, придатні для вирощування овочевих культур, воду, людські та фінансові ресурси, що дозволяють створювати та розвивати бізнес.

Фермери вже почали вирощувати абсолютно нові культури, не притаманні до недавнього часу певним регіонам.

Ідеальне плодоовочеве господарство, яке воно? Яке має значення сьогодні наявність власної переробки у господарстві?

На мій погляд, це підприємство, що розуміє потреби своїх клієнтів та ринків збуту, відслідковує сучасні тренди, аналізує дані щодо плодоовочевого сектору в цілому, культур, якими займається, добре знає та розуміє свій бізнес за різними напрямками, оцінює вплив рішень, що приймаються в рамках бізнесу та, відповідно, швидко адаптується до змін та викликів, що постають в сучасному світі.

Звичайно, переробка має бути складовою будь-якого господарства аби не втрачати врожай через різну якість продукції, що вирощується. Проте в майбутньому ми можемо відійти від створення великих переробних підприємств до переробки в межах невеличких господарств, так званого крафтового виробництва. Така продукція завжди сприймається споживачами як більш домашня або така, що вироблена з душею та серцем.

фото: @uhbdp  

Яка роль технологій у плодоовочевому виробництві, яких знань сьогодні бракує фермерам?

Наше життя все частіше стикається з технологіями, вони оточують та супроводжують нас, рухають світ. З появу технологій ми маємо бути вдячними тим людям, які отримують знання, досконало вивчають предмет та працюють задля того, щоб покращити життя інших. Будь-яка технологія на етапі впровадження коштує дуже дорого, бо першопроходці платять набагато більше. Але з часом, через розповсюдження технології її вартість стає відносно низькою і більше фермерів можуть дозволити її застосування.

На даному етапі фермерам потрібно відслідковувати, що відбувається з ринком, конкурентами, інноваціями. А в сучасному потоці інформації робити це доволі важко, а ще складніше приймати рішення з огляду на цей нескіченний потік даних. Тому, незважаючи на ставлення до технологій, головна проблема постає у часі її впровадження та результаті, який досягається. Фермери завжди чекають на результат вже сьогодні, і, не отримавши його миттєво, багато ідей та інновацій ставлять під сумнів.

фото: @uhbdp  

Читайте також: Ігор Дидів: Професіонал у сучасній теплиці – це на рівні анестезіолога у медицині
 

Але потрібно зрозуміти, що технології дозволяють зекономити час на прийняття рішень та, відповідно, прийняти єдине вірне рішення. Інновації вже проникли у фермерське життя, їх можно зустріти у багатьох клієнтів, які навіть не здогадуються, що те, що вони зараз використовують те, що колись називали інноваціями. Це стосується і нових культур, сортів, добрив, технологій, систем управління, просування продукції. Всі сфери змінюються через інноваційні процеси. Головне — вчасно реагувати на ці зміни, оскільки інновації дають можливість зменшувати витрати та збільшувати прибутки.

Наскільки активним є органічний тренд в плодоовочівництві і чому? Чи посилився він під час Covid?

Якщо оцінювати споживання в інших країнах, то, дійсно, ми бачимо тренд до збільшення споживання органічної продукції, який значно підсилився під час пандемії. Звичайно, це пов’язано не тільки з пандемією, а й із загальним трендом на здорове та корисне харчування. Наприклад, в Німеччині доля покупців, що споживають органічну продукцію, зросла до 24% (16% у 2016 році). При цьому виробництво органічної продукції в Німеччині покриває власні потреби тільки на 20%, решта імпортується. А якщо подивитись на цифри Ökobarometer дослідження 2020 року, то 37% респондентів вказали на регулярне споживання органічної продукції, в той час як 90% планують споживати в майбутньому.

В США продажі органічної продукції в грошовому виразі зросли на 14.2% в 2020 році, в той час як традиційної на 10,7%. Основні категорії - запаковані салати, ягоди, яблука, трави та спеції, банани, томати.

Через тривале закриття кафе, ресторанів, споживачі стали більше готувати вдома, що збільшило продажі органічних продуктів як більш здорових та корисних.

фото: @uhbdp  

Яким буде плодоовочівництво в умовах частих пандемій, які риси вже з’явилися? Чи стане сертифікація пріоритетом в роботі в умовах Covid?

Все буде залежати від вимог споживачів, але вже зараз можна відмітити, що користується попитом доставка продуктів, зріс попит на локальні продукти.

В подальшому ще збільшаться обсяги доставки свіжих продуктів додому, особливо тих, які не можна знайти на полицях супермаркетів. Відповідно, зросте споживання фруктів та овочів як корисних для здоров’я людини продуктів. Споживачі також будуть звертати увагу на вміст поживних речовин та вітамінів у продуктах.

Як економіст за фахом, скажіть, якою взагалі буде роль малого бізнесу в економіці майбутнього? Чи згодні ви з думкою, що малий бізнес може зникнути? В якій мірі перспективна кооперація у плодоовочівництві?

Вважаю, що малий бізнес у сучасному світі може дуже швидко стати великим бізнесом або частиною великого бізнесу. За останні роки ми спостерігаємо конкуренцію ідей, і багато цих ідей створюють саме малі бізнеси.

Кожна людина представляє собою малий бізнес і, починаючи з періоду навчання, створює додану вартість своєї особистості. Саме ці знання, навички, які людина отримує протягом життя, дозволяють генерувати нові ідеї, створювати та засновувати нові бізнеси. Звичайно є ті, хто має підприємницьку жилку та започатковує бізнес одразу.

Читайте також: Андрій Длігач: Продукти харчування за запитом – ось до чого Україна зараз має готуватися

Кооперація дозволяє поєднувати зусилля та досягати різних цілей — спільні закупівлі та продажі, зміна форми та методів управління, маркетинг та просування продукції тощо.

В рамках роботи Проекту основна увага приділяється зараз навчанню груп виробників, що дозволяє системно та покроково пояснити вигоди спільної роботи. Навчання — це також елемент об'єднання та спільної роботи, воно сприяє розумінню виробниками, що вони мають однакові потреби, тому спільна робота — це перший крок на шляху до побудови сталого бізнесу та успіху.

фото: @uhbdp  

Як часто з’являються нові гравці у плодоовочевому бізнесі? Як зросла кількість клієнтів UHBDP 2020 році?

Плодоовочевий сектор не є монополізованим, тому поява нових гравців відбувається досить непоміченою. Звичайно є ті, хто покинув бізнес або переключився на зернові культури.

Операційний рік Проєкту триває з 01 квітня до 31 березня наступного року та включає відповідно два звітні періоди. За період з 01 квітня по 30 вересня 2020 року ми залучили 1 281 клієнта.

Розкажіть про підсумки проекту UHBDP у 2020 році та за останні 5 років.

Якщо говорити про 2020 рік, то цього року відбувся перехід від оффлайн до онлайн заходів. Ми організували більше 4 000 заходів та консультацій, більшість з яких мала індивідуальний характер. Також проводили багато вебінарів, онлайн-заходів, в тому числі спрямованих на застосування кращих практик щодо захисту навколишнього середовища.

Особливу увагу приділяли тим підприємствам, власниками яких є жінки. Ми поділились 29 успішними прикладами таких підприємств, які безпосередньо вплинули ще на 700 наших клієнток.

фото: @uhbdp  

Ми продовжували роботу щодо розвитку плодоовочевого ланцюга, пошуку нових ринків збуту, встановлення нових зв’язків, працюючи з 268 малими та середніми підприємствами, 30 з яких отримали фінансування у вигляді грантів. На 30.09.2020 обсяги реалізації продукції наших клієнтів та клієнток склали майже 94 тис. тонн на суму 900 млн грн.

Ми також допомагали освоювати клієнтам онлайн-простір. Приблизно 600 клієнтів та клієнток отримало підтримку щодо створення сайтів, сторінок, лендінгів, відео, PR-стратегії.

Чи готові плодоовочівники до запровадження ринку землі?

Завжди важко бути готовим до чогось, особливо нового, але це не означає, що потрібно вести підготовку роками. І, на мій погляд, це питання не готовності, а максимального доступу до інформації про ринок землі, права та обов’язки. Саме наявність такої інформації, можливість поставити запитання та отримати відповідь, надасть можливість людині прийняти зважене рішення, зробити з землею те, що вона вважає за потрібне: продати, орендувати, купити. Вільний ринок землі має передбачати не тільки вільне розпорядження, а й право знати всі нюанси, пов’язані з таким розпорядженням, і розуміння наслідків такого рішення.