Кукурудза та соняшник. Як підвищити ефективність КАС та РКД

Попит на зернові та олійні, як основу для базових продуктів харчування буде залишатися високим і у постпандемічній економіці. Отже, посіви кукурудзи та соняшнику не втратять лідерських позицій на українських полях. Отримати кращий урожай допоможуть рідкі добрива. А що буде, якщо їх дію посилити за рахунок мікроорганізмів?

Заступниця головного редактора

Ринок голосує за кукурудзу та соняшник

 

За даними Мінекономіки, в Україні у 2020 році зібрано 13,1 млн тонн соняшнику з площі 6,4 млн га. Для порівняння, у 2019 році площа під культурою становила близько 6 млн га, а урожай перевищив 15 млн тонн. У минулому сезоні урожайність соняшника була однією із найнижчих. В середньому, зазвичай, цей показник складає 2,25 т/га, а в 2020 він впав до 2,06 т/га.

За прогнозами, у 2021 році посівні площі під цією олійною, як мінімум, залишаться на тому ж рівні. «Соняшник виріс у ціні більше, ніж у 2,5 рази, порівняно з минулим роком, у гривні. Ціна соняшнику у березні сягнула 900 доларів за тонну, і ніхто не знає, це „стеля“ чи ні», — розповідає Олексій Єрьомін, аналітик Agritel.

«Цариця полів» принесла найбільші несподіванки сезону. За результатами осінньої кампанії кукурудзи зібрали 29,8 млн тонн з площі 5,3 млн га у 2020 році. В 2019 з 5 млн га було зібрано 35,8 млн тонн, врожайність впала з 7,2 т/га в 2019 році, до 5,4 т/га в 2020 році.

У новому сезоні 2021 кукурудза та соняшник є лідерами по очікуваній прибутковості. Площі під цими культурами залишаться значними. «Додаткового збільшення посівних площ під соняшником та кукурудзою складно очікувати, бо Мінекономіки наприкінці року відзвітувало про рекордні посіви озимини. В той же час учасники ринку свідчать, що весняний попит на насіння кукурудзи та соняшнику з боку аграріїв є дуже високим», — каже Олексій Єрьомін.

На тлі зниження показників врожайності зростає роль технологій живлення соняшника і кукурудзи. Не менш важливо враховувати і погодний фактор.

Клімат на боці РКД та КАС

 

Останніми роками зміни клімату супроводжуються загостренням питання дефіциту вологи, особливо у період цвітіння та наливу зерна. Зважаючи на це, змінюватися повинні і базові інструменти контролю продуктивності рослин.

Аграрії дедалі більше звертають увагу на рідкі добрива. Господарства переобладнують сівалки для внесення РКД одночасно із посівом та відмовляються від гранульованих азотних добрив на користь КАС.


Вікторія Олійник, агрохімік-ґрунтознавець компанії «АСТАРТА-КИЇВ» зазначає:

— Агропромхолдинг «Астарта-Київ» йде в ногу із часом та активно випробовує і впроваджує інновації у технології вирощування різних культур. Це стосується і сфери живлення. Численні дослідження показали, що припосівне внесення мінеральних добрив є виправданим агроприйомом. Тривалий час ми користувалися мікрогранульованими стартовими добривами. І це давало позитивний результат. Але зміни клімату все більше штовхають нас у бік рідких формуляцій, зокрема РКД під час посіву.

Якщо говорити про КАС, то це добриво вимагає особливих умов поводження із ним, отже перевага у тих господарств, які мають ємності для зберігання і можуть купити КАС завчасно по кращих цінах.

— Приблизно третина від загального об'єму КАСу в нашій країні використовується для підживлення кукурудзи та соняшнику. До основних переваг КАСу можна віднести його економічну привабливість та високу ефективність навіть за умов низького вологозабезпечення. За рахунок комбінації трьох форм азоту КАС задовольняє, як стартові потреби рослин у азоті, так і потреби у період активної вегетації, — вважає Дмитро Породзинський, агроном із розвитку технологій компанії Agrinos. Схожої думки дотримуються і в «АСТАРТА-КИЇВ»:

— КАС належить до найбільш ефективних азотних добрив. Зазвичай ми вносимо його перед посівом та під час позакореневих підживлень. Норма повністю залежить від результатів агрохімічного аналізу ґрунту, запланованої врожайності та конкретних умов підрозділів компанії «АСТАРТА-КИЇВ», — ділиться Вікторія Олійник.

На боці КАС і цінова кон’юнктура ринку добрив. За даними аналітичної агенції «Інфоіндустрія», станом на 15 березня 2021 року, ціна КАС становила до 9700 грн/т, селітри — до 10 150 грн/т, а карбаміду — до 13 000 грн/т.

«У сезон добрива завжди дорогі, тому передбачливі господарі закупили їх ще влітку. Погодні фактори та економічні реалії сезону 2021 вимагають від аграріїв чіткого розуміння потреб рослин та виваженого підходу у плануванні норм та строків застосування добрив», — стверджує Олександр Гончаров, експерт з агрономії, кандидат біологічних наук.

Фаза має значення

 

Кукурудза та соняшник є дуже різними культурами, однак існує ряд ознак, що їх об'єднує, зокрема, це — особливості стартового розвитку, піки чутливості до дефіциту азоту та нестачі вологи у грунті.

-Після проростання насіння та отримання сходів спостерігається повільне наростання наземної маси та активне формування кореневої системи рослин. В цей період вкрай важливо забезпечити доступність фосфору, адже це той елемент, що відповідає за укорінення і, як наслідок, являється інструментом контролю доступу до вологи із більш глибоких шарів грунту. Водночас, доцільно мінімізувати надходження мінерального азоту, адже при його надлишку підвищуються ризики витягування стебла та закладки меншого урожаю.

Задовольнити ці вимоги можуть рідкі комплексні добрива. Вносити їх потрібно прямо у насіннєве ложе невеликою нормою 20−30 л/га. Цього досить для старту. Однак не слід розглядати РКД як альтернативу основному живленню, адже це підсилення основної технології, — вважає Дмитро Породзинський.

Починаючи від фази 4−6 листків кукурудза та соняшник повністю переходять на живлення із грунту. В той же час це є початком періоду інтенсивного росту наземної маси, що супроводжується постійно зростаючим апетитом рослин до азоту. Пік чутливості обох культур до нестачі елементу припадає на період цвітіння-наливу зерна. У цей самий час рослини найбільше страждають і від нестачі вологи.

-Схема азотного живлення має бути побудованою таким чином, щоб із одного боку попередити надлишок азоту на старті, а з іншого забезпечити достатню його кількість після запилення. Такими характеристиками якраз і вирізняється КАС. В залежності від регіону перед посівом кукурудзи його вносять 150−200 л/га, а під соняшник — 120−150 л/га. Суттєвим плюсом буде дробне внесення КАСу в міжряддя невеликими нормами до 100 л/га за раз. Деякі господарства практикують 2−3 заходи в поле протягом вегетації, — розповідає Олександр Гончаров.

Що стосується вологи, то за відсутності опадів у період наливу зерна єдиним інструментом контролю залишається корінь. То ж важливо ефективно використати період стартового розвитку рослин, коли, власне, і відбувається його гілкування та заглиблення. Експерти сходяться на думці, що в умовах дефіциту вологи рідкі формуляції добрив зберігають вищу доступність у порівнянні із гранулами.

Як посилити живлення? Просто додайте мікроорганізми

 

фото: astartat.com.ua

Ефективність добрив можна посилити за рахунок мікроорганізмів. Ця ідея не нова, але в силу різних причин у багатьох агровиробників склався певний стереотип щодо роботи біоти. Насправді ж вклад мікроскопічних мешканців грунту у продуктивність рослин складно переоцінити.

-Під час росту коренева система виділяє у грунт певні речовини — ексудати, що з одного боку містять атрактанти, які приваблюють та активізують мікроорганізми, а з іншого — є джерелом їхнього живлення. В свою чергу, мікроскопічні гриби та бактерії продукують власні речовини, зокрема гетероауксин, що стимулює гілкування та заглиблення кореневої системи.

В подальшому взаємодія лише посилюється. За рахунок виділення органічних кислот відбувається вивільнення фосфору, кальцію, калію із нерозчинних у воді сполук, а також фіксація атмосферного азоту. Весь комплекс операцій покликаний на те, щоб збільшити у грунті кількість доступних форм різних елементів живлення. Також варто відмітити мінералізацію пожнивних залишків, відновлення структури грунту та попередження розвитку грунтових патогенів, — каже Дмитро Породзинський.

Всі ці функції притаманні мікробіологічному препарату Агрінос, А — єдиному на сьогодні консорціуму мікроорганізмів. Сам термін «консорціум» свідчить про те, що мова йде про складну екосистему, яка включає велику кількість різних за своїм призначенням видів, які доповнюють функції один одного. «За рахунок процесу ко-ферментації даний мікробіологічний препарат об'єднує у своєму складі близько 100 штамів корисних та коменсальних бактерій із 10 різних родин. Власне, по диверсифікації складу даний препарат на сьогодні не має аналогів», — розповідає агроном із розвитку технологій компанії Agrinos.

Чим Агрінос, А відрізняється від інших мікробіологічних препаратів? Ключова відмінність полягає у тому, що бактерії знаходяться у стані цист і спор. За рахунок цього даний продукт можна вносити у бакових сумішах із КАС та РКД, що економить і час і кошти на додатковий прохід оприскувача. «Перебуваючи у стані спокою мікроорганізми являються не вразливими до згубної дії ультрафіолету, отже працювати можна навіть вдень. Зручно і те, що для заробки вже є не 2 години, як це буває зазвичай, а близько доби. Отже, продуктивність технологічних операцій по внесенню значно зростає», — ділиться досвідом Дмитро Породзинський.

Що ж стосується придатності, то на сьогодні Агрінос, А це чи не єдиний мікробіологічний препарат, що має гарантований термін зберігання 36 місяців у широкому діапазоні температур від +5°С до +25°С.

КАС та РКД у комбінації із Агрінос А

 

фото: deere.ua

Господарства, що практикують використання КАС або РКД при вирощуванні кукурудзи та соняшнику, мають ряд причин підсилити їх дію за допомогою консорціуму Агрінос А.

КАС — це відмінне моноазотне добриво, але в цьому полягає і основний його недолік. Для повноцінного розвитку рослини потребують більш збалансованого живлення. Агрінос, А працює паралельно із КАС і, окрім азоту, збільшує вміст водорозчинних форм фосфору, калію, кальцію, сірки та ряду мікроелементів. За рахунок цього підвищується ефективність використання КАС та зростає продуктивність рослин в цілому.

Потенціал РКД реалізується у перші 2−3 тижні від сходів. Це стартове добриво із акцентом на доступний фосфор. «Своєю чергою, Агрінос, А включається у цикл фізіологічного розвитку рослин через 10−15 днів після проростання насіння. Це саме той час, який мікроорганізми потребують для нарощування власної колонії. Отже, при поєднанні обох продуктів досягається послідовна дія. На старті працює РКД, а, починаючи із третього тижня і до кінця вегетації - мікробіом, що створений завдяки Агрінос А.

Практика застосування Агрінос, А у суміші із рідкими добривами є вкрай позитивною. В середньому при одноразовому внесенні прибавка урожаю на кукурудзі коливається в межах 3,0−7,0 ц/га, на соняшнику — 2,5−4,0 ц/га. Статистика також свідчить про те, що ефективність буде тим вищою, чим раніше Агрінос, А потрапить у ґрунт", — впевнений Дмитро Породзинський.

Візуально ефект від застосування Агрінос, А можна побачити на ранніх фазах розвитку рослин по кореневій системі: вона краще галузиться та має більшу кількість кореневих волосків.

Якщо раніше застосування мікробіологічних препаратів вважалося доцільним лише в органічних господарствах, то сьогодні - це вже норма і для тих, хто дотримується традиційної технології.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама