Реклама

Талановиті в усьому. Як жінки природу зберігають

Жінки в агро: в чому їх сила, а чого їм бракує? Розповідаємо про підприємницькі історії із соціальною складовою в рамках проєкту TalentA.

журналіст

Саме жінки із сіл є агентами змін у своїх громадах та утворюють великий потенціал жіночих фермерських господарств, який зараз потребує допомоги. Напередодні Всесвітнього дня сільських жінок було оголошено переможниць освітньо-грантової програми TalentA, ініційованої компанією Corteva Agriscience, які отримали три гранти — 10 000 дол. США, 7000 дол. США та 5000 дол. США.

Нагадаємо, що програма реалізується другий рік. Минулого року навчання пройшли 25 жінок фермерок, а шість з них отримали гранти на проєкти, що сприяють розвитку громад, де вони мешкають. Читайте їх історію на Agravery.com за посиланням. Цьогоріч протягом трьох місяців 75 учасниць програми слухали лекції більш ніж 40 лекторів з розвитку soft skills, бізнесу, сучасних агрономічних технологій, доступу до фінансування, а також модулі з юридичної грамотності та сталого розвитку.


 

Олена Покотилова, Вінниччина, ТОВ «ЛАН-АГРО», зернові, 700 га

Олена зайняла друге місце та отримала грант в 7 000 доларів США за проект «Вільний доступ до води», який передбачає проведення у Іванівської ОТГ централізованого водопостачання, що забезпечить потребу селян в доступі до води та дасть їм змогу розводити худобу, адже зараз через посухи в селі висихають навіть нещодавно побудовані криниці.

Вільний доступ до води у селі - це основна ідея проєкту. У нас невелике село, де живе всього 180 осіб, і зрозуміло, що тут немає централізованого водогону і, відповідно, немає води. Якщо раніше ніхто не відчував, що не вистачає води, то зараз через кліматичні зміни ця проблема стає більш нагальною. У нас висихають колодязі, у селі пробують пробивати свердловини, а це не з дешевих задоволень. На нашому господарстві є свердловини глибиною більш ніж 300 м. Тому ми задумалися над тим, щоб спільно з ОТГ та завдяки фінансуванню від гранту провести у селі центральний водогін. Тоді люди отримають вільний доступ до води, це дасть змогу, у свою чергу, і надалі вирощувати ВРХ.

фото: facebook Олени Покотилової

В агросередовище я потрапила випадково. Це був бізнес мого чоловіка, я лише прагнула йому допомогти. У мене економічна освіта і певні аспекти ведення бізнесу мені були більш знайомі. Так поступово я все більше вивчала аспекти його роботи, а через декілька років уже керувала господарством.

Ми вирощуємо зернові, кукурудзу, соняшник, ячмінь і сказати, що у моєму напрямку є певна дискримінація, я не можу. За роки роботи у цій сфері жодного випадку притиснення чи зневажливого ставлення зі сторони чоловіків не спостерігала. Проблема трохи в іншому. Чоловіки досить з осторогою відносяться до жінок, адже в агросекторі на 100 чоловік всього одна жінка-аграрій, особливо серед керівників великих господарств. Але є у цьому перевага, адже вони, як джентльмени, готові допомагати у будь-якому питанні. Коли вони бачать перед собою такого ж професіонала, який розуміє і знає про що говорить, змінюють навіть тон розмови. Будемо вважати, що мені пощастило.

фото: facebook Олени Покотилової

Мені завжди не вистачає агрономічних знань, оскільки за освітою я не агроном, тому я з задоволенням беру участь у всіх освітніх програмах. Саме TalentA пропонує досить потужний агрономічний блок, адже її започаткувала потужна міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience. Також було цікаво послухати точку зору лекторів з юридичної сторони, також була і психологічна підтримка.

Ці програми досить цікаві. По-перше, відбувається знайомство з іншими людьми їх проблемами, питаннями, по-друге, таке спілкування розширює власний кругозір.

Читайте також: Талановиті в усьому. Чого прагнуть жінки-підприємниці в тваринництві?


 

Давід Адріен, Закарпаття, вирощування квітів, теплиці (400 кв. м), 25 соток

Я з сім'єю живу у невеличкому селі Бакош, поруч з угорським кордоном. У нас не дуже багато можливостей, а, відповідно, і робочих місць. Виховуючи трьох дітей, я задумалась, чим би зайнятися так, щоб був прибуток і вистачало часу на дітей. Я дуже люблю квіти і вирішила, що це те, що мені потрібно, така робота дасть можливість розвиватися, вчитись новому. Так моє хобі переросло у бізнес.

фото: facebook Adri David

З минулого року я активно працюю як еко-активістка та волонтерка, ми створили молодіжний хаб, адже з дітьми набагато легше працювати, ніж з дорослими, та пояснювати, чому не варто спалювати, наприклад, листя, сміття чи органічні відходи. Адже продукти горіння органіки осідають на городині, а ми це вимушено вдихаємо та їмо — безпосередньо, чи споживаючи рослини і продукти свійської худоби. Це неправильно, так не повинно бути, тому я планую створити громадський компостний комплекс, який би в майбутньому працював у рамках соціального підприємства. Такий комплекс дозволить підтримувати на мікрорегіональному рівні занедбані громадські зони та надаватиме послуги, які могли б стати альтернативою шкідливому та забороненому законом спалюванню. Потім ці органічні відходи можна використати для виробництва органічних добрив чи палива.

фото: facebook Adri David

Сільське господарство сьогодні не дуже популярна галузь. Сподіваюсь, що молодь приїде у село і побачить весь його потенціал агросектору, познайомиться з його інноваційно-технологічними процесами, тоді ситуація однозначно змінитися. Я намагаюся популяризувати агро серед молоді і це вдається. Зокрема можу спостерігати, що серед дівчат зростає зацікавлення садівництвом. Вони відвідують наше господарство, знайомляться зі специфікою роботи.

Ми постійно навчаємось чогось нового. Раніше, коли кордони були відкриті, ми постійно їздили за кордон вдосконалювати свої знання, відвідували воркшопи про вирощування квітів. Я дуже люблю вчитись, але повторення матеріалу також важливе. У TalentA, слухаючи висококваліфікованих лекторів, я познайомилась з успішними історіями жінок-фермерів, які займаються, наприклад, сироварінням, бджільництвом, дізналася багато нового. Я не пропустила жодної лекції, бо вони були надзвичайно інформативними та цікавими.

фото: facebook Adri David

Читайте також: Талановиті в усьому. Жінки агросектору діляться досвідом виробництва органічних продуктів



Марія Маник, Волинь, ФГ «Лохини», ягоди, 14га

Робота на землі ніколи для мене не була чимось особливим, адже тут працювали мої батьки. Оскільки ми хочемо споживати здорову їжу, вирощуємо та реалізовуємо органічні продукти. Наше господарство одне з перших у регіоні почало вирощувати лохину — її привіз батько із-за кордону близько 20 років тому.

Вирощувати органічну ягоду справа не з легких. Потрібно постійно боротися з птахами, які прагнуть першими скоштувати ягоду, зайцями, яким до смаку кущі лохини. Але мені надзвичайно подобається те, чим я займаюсь, і тішить те, що не тільки наша сім'я їсть органічні продукти, але й усі бажаючі.

Сказати, що бути жінкою-фермеркою — це просто і легко, я не можу, а от ніякої дискримінації я не відчуваю. Потрібно розуміти, що жінці не потрібно працювати у полі, їй необхідно вміти правильно делегувати обов’язки. У сучасному світі фермеру незалежно від статі на допомогу приходить техніка, новітні IT-технології, наймані робітники тощо. Наше господарство — це сімейний бізнес, де ми один одного підтримуємо.

фото: volynnews.com

Я досить сором’язлива, мені потрібно було справитися з проблемою меншовартості. Маю вищу освіту, хороших друзів, успішний бізнес, але десь у підсвідомості не дає спокою думка, що якщо я живу у селі, то чогось не знаю, не є тим, хто йде попереду. На перших порах я скептично ставилась до навчання у TalentA. Навіть на першому уроці думала, що це все робиться для галочки. Зараз я впевнено кажу, що це не так. Навчання дуже круте, високого рівня. Я не просто отримала знання, у мене змінилося мислення та ставлення до себе. У деяких випадках вже можу і «ногою відкривати двері». Навчання у TalentA допомогло подолати страх і тепер я розумію, якщо про мене знають, то обов’язково знайдуться однодумці, та підтримують наш довгостроковий проект.

Ми вирощуємо лохину саме на рештках органічних відходів, які люди бездумно спалюють. Це певною мірою багатство, яке можна використовувати як добрива. І зараз у селі уже знають, що Марійка не палить сміття, тому односельці самі почали привозити до мене органічні відходи. Спочатку ми купили невеликий агрегат для їх переробки, а потім зрозуміли, що необхідно масштабуватися. У нас є певна база і однодумці, які не хочуть, щоб горіли села. На прикладі нашої громади ми хочемо показати, що палити відходи не потрібно, адже їх можна переробляти. Сподіваюсь, що наш досвід перейматимуть й інші громади регіону.

фото: @cz.stvig 

фото: vyzhivka.rayon.in.ua

 

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама